Від «103» до «102»: як почався шлях у поліцію

З першого дня повномасштабного вторгнення Євгеній добровільно мобілізувався до ЗСУ. Протягом першого року служив бойовим медиком на Чернігівщині. Саме тоді й з’явився позивний «Пілюлькін» — так його називали побратими, бо для них він був тим, хто «лікує всі хвороби».

У 2023 році Євгеній приєднався до 44-ї механізованої бригади ЗСУ, пройшов підвищення кваліфікації за кордоном, а після навчання вирушив на схід — на Куп’янський напрямок. Бойовий медик, наголошує він, — це такий самий піхотинець, але з додатковою відповідальністю: разом зі зброєю на бойові виходи він брав турнікети, шприци, медикаменти.

За роки служби він бачив багато втрат, але й врятував чимало побратимів. Один епізод назавжди залишився в пам’яті: після артилерійського обстрілу поранений побратим отримав ампутацію чотирьох кінцівок. Попри відчайдушну боротьбу Євгенія, врятувати друга не вдалося.

Що сталося 12 травня 2024 року

Наступний день після тієї втрати став переломним і для самого Євгенія. Під час відходу з позиції він підірвався на міні. «Я навіть не одразу зрозумів, що втратив ногу. Біг від вибуху, як міг. А коли усвідомив — швидко наклав собі турнікет. Побратими затягли мене в бліндаж, де я чекав на евакуацію понад 22 години», — згадує він.

Попереду — виснажливий шлях реабілітації та перші кроки на протезі. «Сказати, що було важко — це нічого не сказати. Я досі не знаю, як витримав той період. Це був неймовірний біль», — каже Євгеній.

Чому ветерани обирають поліцію

Попри все пережите, Євгеній не зміг довго залишатися осторонь. Після реабілітації він спочатку працював фельдшером у бригаді екстреної медичної допомоги, а потім став оператором служби «102» в столичній поліції. За словами самого Євгенія, для ветеранів у поліції наразі створені всі умови, щоб ті, хто пройшов пекло війни, могли працевлаштуватися, реалізовуватися і продовжувати допомагати людям.

Так у житті Євгенія відбувся символічний перехід — зі «103» на «102». Суть залишилася незмінною: допомагати, рятувати і бути там, де найбільше потрібен. «Чоловіки повинні робити чоловічі вчинки, а не ховатися від відповідальності. Хто, як не ми, будемо себе захищати?» — каже він.

Як ми раніше писали, ветеран ЗСУ після двох поранень також обрав службу в поліції — цього разу на Київщині.

Чому це важливо знати

Повернення ветеранів до активного суспільного життя — одне з ключових завдань для Києва і всієї країни. Досвід Євгенія Ляшенка показує: навіть після найважчих поранень можна знайти місце, де твої навички та характер рятують людей щодня. Поліція Києва цілеспрямовано створює умови для таких людей — і це вже не виняток, а системна практика.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, ветерани столичної поліції проходять реабілітацію через дайвінг — новий підхід до відновлення після бойових травм, який отримав схвалення фахівців.