Метро: туалети, лави і захисні екрани — все відкладено

Найбільше відмов отримали петиції про київське метро. Кияни неодноразово просили дозволити користуватися туалетами на станціях — і кожного разу отримували відмову. КМДА пояснює: більшість станцій проєктували без громадських санвузлів, тому відчиняти службові туалети для пасажирів не дозволяє ані архітектура, ані вимоги безпеки воєнного стану. Туалети планують лише на нових станціях майбутньої лінії на Виноградар. Як повідомляло kyiv.news, метрополітен також відмовив у встановленні стаціонарних лав на платформах — через ризики для евакуації. Тимчасові сидіння від волонтерів є, але треба просити у чергових. Петиція про захисні екрани на платформах теж не знайшла підтримки: для вже існуючих станцій конкретних планів немає, а замість фізичних бар’єрів у лютому 2025 року на одній зі станцій протестували інформаційні наліпки з проханням відійти від краю.

Зелені зони: косять, але вже не скрізь

Петиція про припинення суцільного скошування трави, яка ще у 2024 році набрала потрібну кількість підписів, підтримки не отримала. «Київзеленбуд» виправдовує регулярне покіс правилами благоустрою та ризиками від кліщів і алергенних рослин. Проте певний прогрес є: у 2026 році природний ріст трави залишатимуть на 88 локаціях загальною площею понад 172 гектари, ще на 25 ділянках площею близько 1,4 гектара висадять декоративні луки. Однак переважно це буферні зони, схили й розв’язки — не парки та сквери, де реально гуляють кияни.

Маршрутки і спадщина: є дії, але проблеми лишаються

З 2022 року Комунальна служба перевезень провела понад 700 перевірок перевізників, склала 216 актів про порушення і розірвала 46 договорів. Місто також прописує нові вимоги до конкурсів — автобуси не старше 2016 року, стандарт Євро-5, кондиціонери. Утім закон дозволяє проводити конкурс навіть серед тих, хто не відповідає вимогам комфорту, якщо кращих учасників немає. Результат: кияни продовжують скаржитися на маршрутки у жахливому стані. У сфері охорони спадщини у 2026 році видано 153 приписи, проведено 315 виїзних обстежень і сформовано перелік понад 600 цінних будівель. КМДА разом із депутатами напрацьовує підвищення штрафів до 1,7–3 млн гривень. Але десятки об’єктів досі руйнуються або занедбані.

Чому це важливо знати

Петиції — це барометр міських пріоритетів. Коли тисячі людей підписуються під запитом зробити туалети доступними або прибрати зарості на платформах, це вже не примха — це суспільний мандат. Проблема не лише в тому, чи КМДА чує запити, а в тому, чи перетворює їх на конкретні рішення з термінами і відповідальними. За матеріалами «Хмарочосу», поки що — здебільшого ні.

Раніше ми писали

Активність містян у петиціях охоплює різні теми: наприклад, петиція про знесення «Апрель-2» на Борщагівці зібрала 6 тисяч підписів і теж досі чекає вирішення.