Перейти до основного вмісту

Петиція до Кличка зібрала 6000 підписів: кияни вимагають публічного звіту

Громадська петиція із закликом до міського голови Києва Віталія Кличка провести відкрите звітування перед киянами набрала необхідні шість тисяч голосів підтримки. Ініціативу запустив виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик. Востаннє Кличко звітував перед громадою відкрито у грудні 2021 року — тобто понад п’ять років тому. Про це повідомляє Хмарочос.

25 Травня 2026 о 18:47|Суспільство|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Мер Києва Віталій Кличко серед учасників публічного заходу — петиція 6000 підписів вимагає відкритого звіту
Фото: КМДА | 1920×1080

Навіщо кияни підписали петицію?

За словами Андрія Боровика, петиція відображає цілком конкретну і зрозумілу вимогу містян: міський голова повинен спілкуватися з громадою регулярно й відкрито. «Йдеться не про політичний жест, а про базовий стандарт підзвітності. У Києва накопичилося багато складних питань: про підготовку до зими, безпекові питання, вартість і якість комунального транспорту, міську інфраструктуру і громадські простори, захист культурної спадщини, пріоритети бюджетних витрат та інше. Жителі міста мають право не лише читати повідомлення влади, а й ставити питання та чути відповіді», — наголосив він.

Таким чином, підписанти петиції не висувають політичних звинувачень — вони нагадують про механізм підзвітності, який є нормою для демократичного міського управління. Відсутність публічного звіту впродовж понад п’яти років — це не просто процедурний пропуск, а системна проблема, яка підриває довіру між владою та мешканцями столиці.

Що пропонує Transparency International Ukraine?

Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine заявила про готовність надати експертну підтримку для проведення якісного та змістовного звітування. У програмі підкреслюють: публічне звітування міського голови є одним із ключових інструментів підзвітності місцевої влади. Воно дозволяє громаді, яка сплачує податки і яка обирала міського голову та депутатів, бачити реальні результати роботи міської ради та її підрозділів, а також розуміти пріоритети, якими керується влада при розподілі ресурсів.

Організація готова допомогти структурувати формат зустрічі так, щоб кияни отримали відповіді на конкретні питання, а не загальні декларації. Це може включати попередній збір запитань від мешканців, залучення незалежних модераторів і трансляцію заходу в режимі реального часу.

Як Київ виглядає на тлі інших міст України?

За даними програми «Прозорі міста», в Україні публічно звітують близько 75% мерів. Чверть з них зустрічається з громадою особисто. Тобто відмова від відкритого звіту — це виняток, а не правило для українських міст. Київ, будучи столицею та найбільшим містом країни, фактично опиняється в аутсайдерах за цим показником підзвітності, якщо ситуація не зміниться.

Важливо, що петиція набрала необхідну кількість підписів — а отже, відповідно до чинного законодавства, міська влада зобов’язана її розглянути й офіційно відреагувати. Це означає, що питання публічного звіту Кличка тепер стає не лише громадською ініціативою, а й формальною адміністративною процедурою, яку столична мерія не може ігнорувати.

Чому це важливо знати

Публічне звітування мера — не формальність, а інструмент реального контролю за міською владою. Кияни, які сплачують податки та обирають депутатів, мають право знати, як і на що витрачаються кошти, які рішення ухвалюються і чому. Якщо петиція отримає належну відповідь і звіт таки відбудеться, це може стати прецедентом регулярної відкритої комунікації між столичною мерією і громадою — і підвищити рівень довіри до місцевого самоврядування загалом.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Київ у 2026 році збирає більше доходів до бюджету від туристичного збору. Також ми повідомляли про обговорення тарифу 30 грн на транспорт у Києві.

Автор
Петиція до Кличка зібрала 6000 підписів: кияни вимагають публічного звіту
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →