Що сталося

Київська міська прокуратура у 2024 році подала позов про скасування державної реєстрації права власності приватного товариства на нежитлові приміщення у флігелі садиби Терещенків та їх повернення територіальній громаді Києва. Господарський суд міста задовольнив позов прокурора, а Північний апеляційний господарський суд у грудні 2025 року залишив це рішення без змін, відхиливши апеляційну скаргу колишніх власників.

Наразі на виконання судових рішень право власності приватного товариства на приміщення флігелю площею 158,3 кв. м офіційно припинено. Це завершальний етап багаторічної боротьби за повернення усього комплексу садиби громаді Києва.

Чому це відбувається

Садиба мецената Івана Терещенка є пам’яткою архітектури місцевого значення. Її збудували у 1874–1875 роках за проєктом архітектора Володимира Краузе у стилі венеціанської готики. Усі споруди садиби — особняк, флігель та огорожа — складають цілісний архітектурний ансамбль, унікальний для забудови бульвару Тараса Шевченка.

В особняку свого часу проживав цукропромисловець, меценат і колекціонер Іван Терещенко, який мріяв створити для Києва художню галерею на кшталт Третьяковської у Москві. У 1917–1918 роках тут розміщувалося Міністерство шляхів сполучення УНР, що надає будівлі додаткового історичного значення.

У 2006–2008 роках садибу на підставі низки правочинів — всупереч встановленій законодавством забороні на відчуження — зареєстрували на праві власності за приватною структурою. За даними ЗМІ, йдеться про ПрАТ «Центрелеватормлинбуд», яке понад 20 років не вживало жодних заходів щодо реставрації та збереження пам’ятки, фактично доводячи її до руйнування. Замість реставрації компанія планувала реконструкцію з надбудовою та перебудовою під офісний центр.

Хто відповідає

Повернення садиби ініціювала Київська міська прокуратура, яка послідовно подавала позови щодо кожної частини комплексу. Спершу прокурори домоглися розірвання інвестиційного договору від 2007 року, за яким приватна компанія мала провести реставрацію, але так і не виконала зобов’язань. Судові рішення про повернення ухвалювали Господарський суд міста Києва, Північний апеляційний господарський суд та Велика Палата Верховного Суду.

За збереження та подальшу долю пам’ятки відповідатиме територіальна громада Києва в особі Київської міської ради та Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.

Активну роль у боротьбі за садибу відіграли нащадок роду Терещенків — українсько-французький підприємець і колишній мер Глухова Мішель Терещенко — та його дружина Олена Терещенко, ексдепутатка Київради, яка послідовно привертала суспільну увагу до проблеми та закликала киян долучатися до судових засідань.

Що роблять зараз

Повернення садиби відбувалося поетапно впродовж кількох років. Спочатку у 2023 році Велика Палата Верховного Суду за позовом столичної прокуратури повернула з приватної власності основний особняк садиби загальною площею понад 1 тис. кв. м. Тепер, після виконання рішень щодо флігеля, увесь комплекс садиби Терещенків юридично перебуває у комунальній власності Києва.

Наступним кроком має стати вирішення питання реставрації пам’ятки. Будівля перебуває у занедбаному стані після десятиліть без належного утримання — на стінах фіксували тріщини, стан конструкцій погіршувався з кожним роком, а сусіднє будівництво готельного комплексу додатково загрожувало цілісності історичної споруди. Питання фінансування та організації реставраційних робіт поки залишається відкритим.

Чому це важливо знати

Повернення садиби Терещенків — один із найгучніших прецедентів відновлення справедливості щодо історичної нерухомості Києва. Справа тривала понад 15 років і стала символом боротьби громади за збереження культурної спадщини столиці. Цей випадок демонструє, що навіть після тривалого незаконного відчуження пам’ятки можна повернути у власність міста через послідовну правову роботу.

Водночас ситуація вписується у ширшу тенденцію: Київська міська прокуратура системно працює над поверненням незаконно відчуженого комунального та державного майна. Як ми раніше повідомляли, прокуратура подала позов про повернення державі будівлі Жовтневого палацу — ще однієї знакової київської пам’ятки.

Проблема збереження історичної забудови залишається гострою навіть під час війни. Як ми писали, пам’яткоохоронці подали заяву до прокуратури щодо руйнування історичних будівель на Подолі, а розслідування стану Подолу показало, що чверть історичного району перебуває у занедбаному стані. Повернення садиби Терещенків дає надію, що хоча б частину столичних пам’яток вдасться врятувати.

Раніше ми писали

У січні 2026 року ми повідомляли, що Київська міська прокуратура подала позов про повернення державі будівлі Жовтневого палацу — ще однієї пам’ятки національного значення. Також ми розповідали про боротьбу за збереження історичних будівель на Подолі та проблеми охорони культурної спадщини у центральних районах Києва.