Історія будівлі

Жовтневий палац збудували у 1838–1842 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті як корпус Київського інституту шляхетних дівчат. Будівля стала свідком трагічних сторінок української історії.

У 1930-х роках стіни палацу бачили розстріли представниками НКВС української інтелігенції — Костя Буревія, Олексу Близько, Григорія Косинку, Тараса та Івана Крушельницьких, Дмитра Фальківського. Під час Другої світової війни приміщення використовувало німецьке гестапо.

За радянських часів у 1979 році будівля набула статусу пам’ятки національного значення. Останні роки палац функціонує як один з основних концертних залів країни з вміщенням понад 2000 глядачів.

Заборона приватизації

Будівлю палацу включено до Закону України «Про Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації». Згідно із законодавством, Жовтневий палац може бути виключно державною власністю.

Законодавча заборона приватизації цієї пам’ятки є чинною і дотепер. Попри встановлену заборону на відчуження, Федерація професійних спілок України зареєструвала за собою право власності на Жовтневий палац.

Суть претензій прокуратури

Прокуратура вказує, що Федерація профспілок України не вживала заходів щодо збереження об’єкта, незважаючи на особливий охоронний статус будівлі. Охоронний договір на пам’ятку укладено лише у 2025 році — на виконання рішення суду, ухваленого за попереднім позовом прокурора.

Київська міська прокуратура звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про повернення державі будівлі колишнього Жовтневого палацу. Майно має перейти у власність Фонду державного майна України.

Багаторічна суперечка

Питання власності на Жовтневий палац та інші об’єкти Федерації профспілок залишається предметом судових суперечок між державою та ФПУ. За даними «Економічної правди», на початку 2000-х років майно федерації оцінювали в $3,8 мільярда.

Загалом, понад 100 рішень суду щодо повернення майна ФПУ у державну власність набули законної сили. Серед спірних об’єктів — Будинок профспілок на Майдані Незалежності, готель «Турист» на лівому березі Києва, санаторій у Конча-Заспі.

Раніше у 2021 році Київська міська прокуратура вже зверталася до суду з вимогою до Федерації профспілок укласти охоронний договір на Жовтневий палац. Тоді прокуратура зазначала, що ФПУ упродовж 15 років ухилялася від укладення передбаченого законодавством охоронного договору.

Чому це важливо знати

Жовтневий палац розташований у самому центрі Києва на Алеї Героїв Небесної Сотні (раніше — Інститутська) над Майданом Незалежності. Будівля є пам’яткою національного значення і одним з найбільших концертних майданчиків столиці. Законодавство прямо забороняє приватизацію таких об’єктів культурної спадщини. Судова суперечка визначить, хто має нести відповідальність за збереження історичної будівлі та забезпечувати її належне утримання.