Скільки квартир уже розподілили і чому решта чекає

За даними Департаменту, у 2022–2024 роках близько 300 квартир уже розподілили між районними в місті Києві державними адміністраціями для подальшого надання людям, які перебувають на квартирному обліку. Це означає, що більшість із закуплених квартир — понад 1200 — наразі ще не передані кінцевим отримувачам.

Основна причина затримки — незавершене введення будинків в експлуатацію. Більшість квартир, які ще не розподілені, розташовані в будинках зі стовідсотковою готовністю та виконаним соціальним ремонтом. Однак забудовники ще готують ці об’єкти до введення в експлуатацію. Тільки після завершення цієї процедури та присвоєння будинкам поштових адрес квартири передадуть районним держадміністраціям для надання громадянам відповідних категорій.

Чому забудовники зволікають із введенням в експлуатацію

Ситуація з житловим забезпеченням ускладнюється кількома факторами. По-перше, будівельна галузь в умовах повномасштабної війни працює з обмеженнями — дефіцит робочої сили, перебої з енергопостачанням та логістичні труднощі впливають на темпи введення об’єктів в експлуатацію. По-друге, окремі забудовники зволікають із оформленням документів, що змушує Департамент вести з ними претензійну роботу через суди.

Наразі в Господарському суді міста Києва розглядають понад 25 справ проти проблемних замовників. Департамент проводить судово-претензійну роботу, щоб забезпечити своєчасне надання житла громадянам і прискорити введення будинків в експлуатацію. Кожна така справа — це потенційно десятки квартир, які не можуть бути передані ветеранам, сиротам та переселенцям через бюрократичні або юридичні перешкоди з боку забудовників.

Хто відповідає за розподіл житла

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київради від 31 січня 2011 року № 121, облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а також ухвалення рішень про надання житла належать до повноважень районних у місті Києві державних адміністрацій. Для розгляду таких питань при кожній районній адміністрації створені громадські комісії, які оцінюють заяви та визначають черговість.

Закупівлю квартир для соціальних категорій координує Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА. Саме він визначає потребу, проводить тендери та контролює стан об’єктів. Після введення будинків в експлуатацію та присвоєння їм поштових адрес квартири передаються районним адміністраціям, які й розподіляють їх між громадянами, що перебувають на квартирному обліку.

Що змінює новий закон про житлову політику

Важливий контекст для цієї ситуації — набрання чинності Закону України «Про основні засади житлової політики», підписаного президентом Зеленським у лютому 2026 року. Цей закон фактично запускає масштабну житлову реформу: скасовує радянський Житловий кодекс та передбачає поступову відмову від безоплатної приватизації державного житла.

Прикінцеві положення закону визначають, що Закон «Про приватизацію державного житлового фонду» втратить чинність через рік після завершення або скасування воєнного стану. Для отримувачів соціальних квартир у Києві це означає принципово важливий момент: після завершення воєнного стану вони зможуть приватизувати отримане житло протягом перехідного періоду. Якщо ж вони не встигнуть — квартири залишаться в комунальній власності на умовах соціальної оренди.

Новий закон також передбачає створення цифрових черг на житло замість паперових, запровадження інституту операторів соціального житла та перехід до моделі соціальної оренди для найбільш вразливих категорій населення.

Скільки ветеранів і переселенців досі чекають на квартири

Придбання 1545 квартир за чотири роки — це значний обсяг соціального будівництва в умовах війни, однак темпи розподілу цього житла залишаються повільними. Понад 25 судових справ проти забудовників свідчать про системні проблеми із введенням об’єктів в експлуатацію, а це означає, що сотні ветеранів, дітей-сиріт та переселенців продовжують чекати на своє житло.

При цьому структура закупівель показує пріоритети міської влади: 74% усіх квартир призначені для учасників бойових дій. В умовах, коли десятки тисяч киян повертаються з фронту, забезпечення їх житлом стає не лише соціальним, а й безпековим питанням — інтеграція ветеранів у мирне життя потребує базових побутових умов. Як ми писали, у Києві встановлено критерій соціального житла — 1050 грн на особу, що свідчить про намагання міської влади системно підходити до житлового питання.

Водночас 113 квартир для внутрішньо переміщених осіб — це крапля в морі на тлі сотень тисяч переселенців, які мешкають у столиці. Держава поступово розширює канали підтримки ВПО через «Дію» та ЦНАПи, однак забезпечення їх повноцінним житлом залишається одним із найгостріших викликів.

Раніше ми писали

За нашими матеріалами, ринок оренди житла в Києві фактично завмер — середня ціна однокімнатної квартири залишається на рівні 17 тисяч гривень.