Кремль мобілізує ще 160 000 солдатів, запевняючи, що це «не для України». Але Київ не вірить – La Tribune

1 квітня 2025 року в Росії офіційно стартувала весняна кампанія призову до армії — 160 000 новобранців віком від 18 до 30 років. Це найвищий показник за останні роки, зафіксований у підписаному Володимиром Путіним указі. Для порівняння, у 2024 році призвали 150 000, а у 2023 — 147 000 осіб.

Міністерство оборони РФ одразу запевнило, що цей призов “не має жодного стосунку до спеціальної військової операції в Україні”, використовуючи офіційний евфемізм для вторгнення. Віце-адмірал Володимир Цимлянський заявив, що призовники “не будуть направлені до зони бойових дій” і “не братимуть участі в бойових завданнях”.

Україна: “Це спроба поповнити втрати і підготуватись до наступу”

Однак українська сторона сприймає це зовсім інакше. Президент Володимир Зеленський попередив про підготовку нових наступів Росії в районах Сум, Харкова та Запоріжжя, і прямо заявив:

“Вони затягують переговори, щоб виграти час і захопити ще більше територій. Путін хоче вести переговори з позиції сили. Він думає тільки про війну.”

На думку Центру з протидії дезінформації при РНБО України, Кремль через призов “компенсує важкі втрати на фронті”. Там зазначили, що хоч офіційно призовники не мають воювати, їх змушують підписувати контракти “добровольців” і направляють на передову.

“Незважаючи на заяви про мир, ця хвиля призову свідчить, що Росія прагне до затягування війни”, — резюмували в Центрі.

Розширення призову, збільшення вікового цензу, психологічний тиск

У 2023 році Держдума РФ збільшила верхню вікову межу для призову з 27 до 30 років. Це створило значно ширше поле мобілізації. Після осінньої кампанії 2022 року, коли було мобілізовано понад 300 000 резервістів, тисячі росіян втекли з країни. Зараз, у 2025 році, Путін знову демонструє пріоритетність мобілізації — навіть попри величезні втрати й уповільнення просування.

Тліюче перемир’я і нові бої: Путін блокує угоди, а армія тисне

Ця хвиля призову збігається із провалом американських ініціатив щодо перемир’я. Дональд Трамп, за даними Newsweek, під тиском Конгресу запропонував 30-денне перемир’я, яке Київ погодив під тиском, однак Москва відмовилася, вимагаючи зняття санкцій.

За словами Зеленського, Росія хоче “виграти час” для підготовки нових наступів, а переговори — лише ширма.

Наразі РФ продовжує просування на Донеччині — за даними AFP та ISW, лише у березні захоплено 240 км², але загальний темп наступу сповільнюється вже четвертий місяць поспіль.

Попри це, Кремль заявив про захоплення нового села в Донецькій області, поступово наближаючись до кордонів Дніпропетровської області, куди російські сили ще не заходили.

Що стоїть за мобілізацією: ознаки нової хвилі агресії

Хоч офіційні заяви РФ запевняють у протилежному, масовий весняний призов, підвищення призовного віку і паралельна дипломатична активність свідчать про те, що Москва:

• готує затяжну війну на виснаження, сподіваючись на втому Заходу;
• грає на час, очікуючи нових політичних розколів у США та ЄС;
• відновлює ударні можливості армії, компенсуючи втрати в живій силі;
• має намір відновити наступальні операції у другій половині 2025 року.

Чому це важливо знати

Весняний призов у Росії — це не просто чергова кампанія набору строковиків. Це — ознака стратегічного вибору Кремля: замість миру — мобілізація, замість компромісу — нові наступи. Києву та союзникам варто сприймати цю мобілізацію як попередження про ескалацію, а не про стабілізацію. У найближчі місяці Україна може зіткнутися з новою хвилею наступу, а Захід — із необхідністю наростити підтримку, аби стримати агресора, який робить ставку на втому й байдужість світу.