Що відомо

Йдеться про кошти, надані в межах урядової програми підтримки малого та середнього аграрного бізнесу. Програма передбачає фінансування тепличних комплексів, садів, виноградників та розвиток фермерських господарств із обов’язковим створенням робочих місць і виробництвом сільськогосподарської продукції.

За даними слідства, після отримання грантів підозрювані не здійснювали заявлену діяльність на земельних ділянках, передбачену бізнес-планами, та не висаджували жодних насаджень. Натомість отримані кошти вони не повернули й використали на власний розсуд.

Частину грошей учасники групи легалізували через безтоварні фінансові операції підконтрольних підприємств. Вони створювали штучний рух коштів між рахунками та формували видимість реальної господарської діяльності, хоча жодного реального товару чи послуги за цими операціями не стояло.

Чому це відбувається

Грантова програма підтримки аграрного бізнесу діє з липня 2022 року в межах урядового проєкту «єРобота», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу». Програма надає безповоротну державну допомогу фермерам за напрямками «Свій сад» та «Своя теплиця» — від 2 до 7 мільйонів гривень залежно від площі земельної ділянки.

Масштаби програми значні: за час її дії видано сотні наказів на гранти для розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства на суму понад 800 мільйонів гривень, а для тепличного господарства — ще майже 290 мільйонів гривень. Проте саме значні суми безповоротної допомоги та складність моніторингу реального використання коштів створюють ризики для зловживань.

Перевірити, чи дійсно фермер висадив сад або побудував теплицю, потребує фізичного контролю земельних ділянок. Для отримання гранту заявник подає бізнес-план, проєкт будівництва теплиці з кошторисною документацією та відкриває спеціальний рахунок в уповноваженому банку. Однак контроль за виконанням зобов’язань після перерахування грошей залишається слабкою ланкою системи.

Хто відповідає

Розслідування здійснює Офіс Генерального прокурора. У межах досудового розслідування проведено 39 обшуків у трьох регіонах — Харкові, Києві та Київській області. Під час обшуків вилучено фінансово-господарську документацію, комп’ютерну техніку, мобільні термінали та автомобілі.

Учасникам групи інкримінують заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України), та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб (ст. 209 КК України). За шахрайство в особливо великих розмірах передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

Що роблять зараз

Наразі вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів. Слідчі встановлюють повне коло осіб, причетних до схеми, та відстежують рух коштів через ланцюжок підконтрольних підприємств.

Вилучена під час обшуків документація та комп’ютерна техніка дозволять відновити ланцюжки фінансових операцій і встановити кінцевих вигодонабувачів. Також слідство досліджує, яким чином бізнес-плани пройшли перевірку в уповноваженому банку та чому не було виявлено ознак фіктивності на етапі розгляду заявок.

Для отримувачів аграрних грантів ця справа є важливим сигналом: держава посилює контроль за цільовим використанням бюджетних коштів. Міністерство аграрної політики запровадило механізм супутникового моніторингу господарств, які отримали грантову підтримку, щоб дистанційно перевіряти наявність насаджень на земельних ділянках.

Чому це важливо знати

Сума розкрадання — понад 34 мільйони гривень — це кошти, які могли б забезпечити десятки реальних фермерських господарств робочими місцями та продукцією. За нормативами програми, на ці гроші можна було б закласти щонайменше 85 гектарів нових садів або побудувати кілька тепличних комплексів із десятками робочих місць.

В умовах воєнного часу, коли державний бюджет перебуває під колосальним навантаженням через оборонні витрати, кожна гривня бюджетних коштів має критичне значення. Розкрадання грантів, призначених для розвитку продовольчої безпеки країни, підриває довіру до державних програм підтримки бізнесу.

Схема з легалізацією коштів через підконтрольні підприємства свідчить про організований і спланований характер злочину. Безтоварні фінансові операції та штучний рух коштів — типові ознаки відмивання грошей, що значно ускладнює повернення викрадених коштів до бюджету.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Раніше ми писали

У січні 2026 року ми повідомляли про шахрайську групу з шести осіб, яка заволоділа дев’ятьма квартирами в Києві та Борисполі на суму майже 14 мільйонів гривень. Також ми розповідали про схему розкрадання понад 733 мільйонів гривень на харчуванні військових у справі «золотих яєць» Міноборони. А ми писали про виявлення підпільного цеху з 50 тоннами фальсифікованого алкоголю в Києві.