Як посередник знайшов клієнта і що обіцяв

За даними слідства, на початку 2025 року зловмисник вийшов на військовослужбовця і запропонував йому так звану допомогу у пришвидшенні проходження ВЛК. Чоловік запевняв, що має зв’язки серед посадовців медичного закладу і здатний забезпечити потрібний висновок комісії. Фактично посередник обіцяв за гроші вирішити питання, від якого залежала подальша доля військовослужбовця на службі.

Зокрема, він обіцяв отримати висновок ВЛК, за яким військовослужбовця визнали б придатним до служби виключно у підрозділах забезпечення, навчальних центрах та медичних підрозділах. Це означало, що людина уникне направлення до бойових частин і не потрапить на передову. Подібні схеми з маніпулюванням результатами ВЛК стали серйозною проблемою під час повномасштабної війни, адже вони підривають справедливий розподіл військового тягаря між мобілізованими та діючими військовослужбовцями.

Скільки грошей вимагав і як зростав «тариф»

Спочатку фігурант оцінив свої «послуги» у 6,5 тисячі доларів США. За його словами, частину цієї суми мали отримати працівники госпіталю, причетні до ухвалення рішення, а решту коштів він планував залишити собі як посередницьку винагороду. У червні 2025 року під час зустрічі у столиці чоловік одержав від військовослужбовця перші 2 тисячі доларів як початковий внесок.

Проте згодом посередник підвищив «тариф» до 7,5 тисячі доларів, пояснюючи це нібито зростанням цін на подібні «послуги». Апетити зловмисника продовжували зростати з кожною новою зустріччю.

Наприкінці березня 2026 року відбулася контрольована зустріч, задокументована працівниками ДБР. Під час неї чоловік отримав ще 5 тисяч доларів. Пізніше він одержав додатково 500 та 2100 доларів окремими платежами. Загалом за весь період так званої «співпраці», що тривала понад рік, фігурант отримав від військовослужбовця 9,5 тисячі доларів.

Чи отримав військовослужбовець потрібну довідку

Так, у результаті цих маніпуляцій військовослужбовець справді отримав довідку ВЛК. Згідно з нею, його визнали придатним до служби виключно у підрозділах забезпечення, навчальних центрах і медичних підрозділах. Тобто фактично людину вивели з категорії тих, кого могли направити безпосередньо до бойових частин на передову. Наразі слідство з’ясовує всі обставини ухвалення цього висновку, зокрема можливу причетність посадовців військового госпіталю до корупційної схеми.

Яку підозру оголосили і що загрожує фігуранту

Працівники ДБР повідомили чоловікові про підозру за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України. Ця норма передбачає відповідальність за одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням. Це одна з найбільш серйозних кваліфікацій у справах, пов’язаних із корупційним посередництвом.

Суд обрав фігуранту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років із конфіскацією майна. Процесуальне керівництво у цій справі здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

Чому це важливо знати

Корупція у системі ВЛК під час повномасштабної війни безпосередньо впливає на боєздатність Збройних сил України. Коли одні військовослужбовці ризикують життям на передовій, а інші за гроші отримують «зручні» висновки медичних комісій, це підриває принцип справедливого розподілу тягаря оборони і деморалізує тих, хто чесно виконує свій обов’язок. Маніпуляції з висновками ВЛК також створюють загрозу для медичної системи в армії, бо ставлять під сумнів об’єктивність рішень комісій загалом. Водночас ця справа свідчить, що ДБР системно працює над виявленням подібних схем. За останні місяці бюро викрило групу, яка за $7 тисяч переводила нацгвардійців на небойові посади у Києві, а також задокументувало низку інших резонансних фактів зловживань у військовій сфері.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, наприкінці березня 2026 року ДБР затримало полковника Нацгвардії, який намагався купити фіктивну ІІ групу інвалідності за 6 тисяч доларів, щоб звільнитися з військової служби. Також ми повідомляли про спільну операцію СБУ, ДБР і поліції, під час якої було викрито чотири схеми ухилення від мобілізації, а підозри отримали 12 осіб.