У великому розслідуванні журналіста Адама Ентуса для The New York Times, що базується на понад 300 інтерв’ю з військовими та посадовцями США, України, Британії та інших країн, розкриваються нові подробиці одного з найважливіших епізодів війни — знищення російського флагмана «Москва» у квітні 2022 року.

Цей удар став тріумфом української військової винахідливості та символом слабкості Росії, але також викликав гнів і паніку у Вашингтоні, адже США не були попереджені про цю операцію.

🔥 Сцена на військовому каналі зв’язку: «О, це ж Москва!»

У середині квітня 2022 року, під час регулярного дзвінка між американськими та українськими військово-морськими офіцерами, на екранах з’явився сигнал:

Колишній старший офіцер США згадує:
«Американці кажуть: “О, це ж Москва!” — Українці: “О Боже. Дуже дякуємо. До побачення”.»

Таким чином, США дізналися про знищення крейсера одночасно з усіма, без попередження чи координації з Києвом.

😡 Реакція США: злість, подив і паніка

Американські посадовці були шоковані не лише відсутністю попередження, а й тим фактом, що Україна взагалі мала ракети, здатні уразити «Москву». Це суперечило політиці адміністрації Байдена, яка на той момент:

• Не планувала дозволяти атаки на такі знакові цілі, як «Москва»
• Побоювалася ескалації конфлікту та розширення участі США
• Намагалася діяти обережно і «не провокувати Путіна»

«Адміністрація Байдена не мала наміру підтримувати атаки на такий потужний символ російської могутності» — NYT

🇺🇸 🇺🇦 Стосунки Києва і Вашингтона на ранньому етапі: дезорієнтація і недовіра

Хоча вже через кілька тижнів після атаки українські генерали прибули до Вісбадена (Німеччина) для глибшої координації з американцями у сферах:

• розвідки,
• стратегічного планування,
• високих технологій —

… інцидент із «Москвою» показав, наскільки стосунки між партнерами були неузгодженими.

«Це відображало дезорганізований стан українсько-американських відносин у перші тижні повномасштабної війни» — NYT

🧱 Передісторія: досвід зради і стриманості

З боку українців реакція пояснювалася глибоким історичним скепсисом щодо США:

• Війна для України почалась у 2014 році, коли Путін захопив Крим.
• Адміністрація Обами тоді:
  • засудила дії Росії,
  • ввела санкції,
  • відмовила у передачі летальної зброї Україні ,
  • дозволила лише «ковдри й прилади нічного бачення».

⚔️ Ракети, які не мали бути в Києва

Справжнє здивування США полягало в тому, що Україна таємно зберігала або самостійно виробила ракети, здатні потопити флагман РФ.

Операція з ураження «Москви» стала можливою завдяки:

• українській розвідці,
• інженерній винахідливості,
• нестандартному мисленню командування.

Але для США це означало втрату контролю над динамікою війни, яку вони прагнули стримувати.

Чому це важливо знати

Історія з крейсером «Москва» є знаковим прикладом конфлікту цінностей і стратегій між союзниками:

• США діяли з пересторогою та обмеженнями, побоюючись «спровокувати Росію».
• Україна, навпаки, вела екзистенційну війну, де рахунок ішов не на дипломатичні формули, а на життя та незалежність.

Цей інцидент продемонстрував, що навіть серед союзників можуть бути глибокі непорозуміння, особливо в умовах війни. І водночас — що незалежні дії Києва можуть бути вирішальними, навіть якщо вони викликають шок у Вашингтоні.