29 березня 2025 року тимчасовий президент Сирії Ахмед аль-Шараа (Ahmed el-Charaa) оголосив про формування нового уряду — без прем’єр-міністра, але з обіцянкою інклюзивності. Це сталося на тлі кривавих міжконфесійних зіткнень, які потрясли країну на початку березня, зокрема — масакр проти алавітів на заході Сирії.

Публікація у L’Express з посиланням на AFP фіксує цю подію як ключовий етап у п’ятирічному перехідному періоді, що має завершитися виборами за новою конституцією.

👤 Хто такий Ахмед аль-Шараа?

Ахмед ель-Шаа очолив країну 8 грудня 2024 року, ставши главою нової ісламістської коаліції, що скинула режим Башара Асада. У січні 2025 року його було офіційно проголошено тимчасовим президентом. Він отримав повний контроль над виконавчою, законодавчою та судовою владою згідно з декларацією, яку правозахисна організація Human Rights Watch назвала неконтрольованим зосередженням влади.

HRW: «Декларація надає президентові значні повноваження, зокрема щодо судових і законодавчих призначень, без жодного контролю».

🏛️ Новий уряд: символічна інклюзивність?

Нова команда — це 23 міністри, які склали присягу на офіційній церемонії в президентському палаці в Дамаску. Відзначається, що:

• Немає прем’єр-міністра — всі повноваження зосереджені в руках президента.
• Головні міністри — з кола особистих соратників ель-Шаа:
  • Ассад аль-Шаібані (МЗС)
  • Мурхаф Абу Касра (оборона)
  • Анас Хаттаб, колишній голова служби безпеки, тепер — міністр внутрішніх справ.

🧕 Жінки та релігійні меншини в уряді

Уряд позиціонується як більш інклюзивний, ніж попередній перехідний кабінет Мохаммада аль-Башира (він сам тепер став міністром енергетики).

Уперше з моменту зміни влади до кабінету ввійшли:

• Хінд Кабават, християнка, — міністерка соціальних справ та праці
• Представник друзів
• Представник курдів
• Представник алавітської меншини
• Раед аль-Салех, колишній очільник “Білих шоломів” (волонтери-врятівники в опозиційних районах) — міністр надзвичайних ситуацій

Призначення Раеда аль-Салеха — важливий сигнал: ця організація раніше працювала переважно в повстанських регіонах, що вказує на потенційний намір об’єднати країну.

🔥 Контекст: країна на межі

Це призначення відбулося на тлі міжконфесійного насильства, що вибухнуло на початку березня: зокрема, жертвами стали алавіти, релігійна меншина, з якої походив Башар Асад. Захід країни, де компактно проживає ця група, став епіцентром нападів.

У такому контексті Ахмед аль-Шараа намагається продемонструвати прагнення до “об’єднання нації”, хоча критики вказують: це радше тактична інклюзія, аніж реальне розширення політичної участі.

⏳ Перехідний період: повна влада без контролю

Вся влада сьогодні зосереджена в руках ель-Шаа, включаючи право формувати:

• законодавчу раду
• судову систему
• виконавчу владу

Хоча декларація проголошує принцип розподілу гілок влади, жодних незалежних механізмів контролю не створено. Наступні 5 років мають стати перехідним періодом до нової конституції та виборів.

Декларація не обмежує строків або повноважень — ризик авторитарної стабілізації існує.

📢 Міжнародна реакція

Оголошення уряду очікували ще 1 березня — зволікання, вірогідно, було викликане внутрішніми суперечками і міжнародним тиском.
Багато країн закликали до “інклюзивного перехідного процесу”.
Формування уряду з представниками меншин і жінкою в складі може розглядатися як жест у бік зовнішніх партнерів, зокрема ООН, ЄС, Туреччини і країн Перської затоки.

Чому це важливо знати

Новий уряд Ахмед аль-Шараа— спроба стабілізувати розірвану 13-річною війною країну, але вона містить істотні загрози. Формальна інклюзія не гарантує демократизації, особливо якщо вона поєднується з абсолютною президентською владою. У Сирії знову постає небезпека авторитарного релігійного режиму, що користується підтримкою окремих сунітських угруповань. Те, що виглядає як спроба об’єднання, може насправді зміцнити нову форму централізованого контролю — вже без Асада, але з подібними механізмами.