США: страх переслідувань, депортацій і втрати свободи науки – вчені шукають притулку в Європі, пише The Guardian

Усе частіше на міжнародних наукових конференціях можна побачити американських науковців із так званими «бьорнерами» – тимчасовими телефонами, мінімалістичними ноутбуками та обмеженим функціоналом. Те саме устаткування ще 10–15 років тому брали з собою лише при поїздках до Китаю. Тепер – у Європу. Бо вчені бояться повертатися до Америки Трампа.

Автор колонки в The Guardian Джон Нотон описує це явище як нову форму «ідеологічної еміграції». Причини – не лише у ворожому ставленні влади до науки, а й у системному тиску на дослідників, що дотримуються незалежної чи критичної позиції.

Страх і недовіра: коли особиста думка стає підставою для депортації

Нотон посилається на дані, опубліковані в Substack Роберта Райха, колишнього міністра праці США. Один із прикладів – французький вчений, якому заборонили в’їзд до США після того, як прикордонники знайшли в його повідомленнях висловлення приватної думки щодо наукової політики Дональда Трампа.

Ще один кричущий випадок – професорка Браунівського університету, трансплантолог Раша Алавіє, яку депортували з США після поїздки до Лівану, «незважаючи на чинну візу та судову заборону на видворення». Федеральна влада звинуватила її в «симпатіях» до Гезболли через фото та відео, знайдені в телефоні, та участь у похороні її лідера.

Третій приклад – Махмуд Халіл, випускник Колумбійського університету, легальний постійний резидент США, проти якого почали процедуру депортації за участь у пропалестинських протестах. Йому не висунуто жодних звинувачень у злочині.

Колумбійський університет – як перша жертва політичної чистки

Після протестів на підтримку Гази адміністрація Трампа зажадала від Колумбійського університету повернення $400 млн федерального фінансування. Коли в університеті спробували домовитися про зустріч, їм відповіли листом з умовами: зокрема, вимогою передати “Департамент близькосхідних, південноазіатських і африканських студій” під «академічне зовнішнє управління» терміном на п’ять років.

Цей випадок, за словами Нотона, – «як канарейка в шахті», що сигналізує про системну атаку Трампа й Ілона Маска (названих ним «хунтою») на університети.

Причини ненависті до університетів

Автор бачить дві головні причини атаки на вищу освіту:

1. Інституційна ворожість до свободи думки. Університети завжди були простором для неприємних істин, досліджень складних тем і критики влади – те, що «нові автократи у Вашингтоні» не можуть терпіти.
2. Гроші. Трамп, за Нотоном, сприймає багаті університети на кшталт Гарварду, Принстона чи Єля не як академічні центри, а як «гігантські хедж-фонди з прикладеними університетами». І якщо до цих фінансових ресурсів немає доступу, він сприймає це як особисту образу.

«Трамп дивиться на ці університети так само, як Генріх VIII – на багаті монастирі своєї доби», – пише Нотон.

Під загрозою – наука про клімат, медицину й нерівність

Особливу тривогу викликає доля вчених, які працюють у чутливих або політично вразливих сферах. До них належать:

• медицина ЛГБТК+;
• епідеміологія, імунологія, інфекційні хвороби;
• дослідження кліматичної кризи;
• соціальна нерівність;
• гуманітарні й соціальні науки;
• навіть астрофізика.

Європа реагує: академічний притулок для американців

Ця ситуація починає нагадувати Європі 1930-ті роки. Тоді, в умовах зростання фашизму, науковці-євреї рятувалися втечею з Німеччини та Італії, отримуючи прихисток в університетах США і Великої Британії. Саме тоді західна наука отримала таких велетнів, як:

• Альберт Айнштайн
• Енріко Фермі
• Лео Сілард
• Ганс Бете
• Томас Манн
• Макс Борн
• Франц Сімон
• Франкфуртська школа

«Ці люди вижили – і змогли розповісти свої історії», – нагадує Нотон.

Сьогодні Європа знову відкриває двері. Так, Університет Екс-Марсель у Франції вже приймає американських учених, чиї дослідження були згорнуті через трампівські скорочення.

Вільний університет Брюсселя (VUB) відкрив 12 постдокторських позицій для іноземних дослідників, зокрема американців, які працюють над суспільно важливими темами. Пакет фінансування – €2,5 млн у межах програми Marie Skłodowska-Curie. Додатково університети VUB та ULB надали 18 квартир у Брюссельському інституті передових досліджень для тимчасового перебування вчених.

А що робить Велика Британія?

Автор статті критично оцінює бездіяльність британських університетів, які, за його словами, досі не усвідомили, що:

«США більше не союзник, а ворог».
*«Особливі відносини» – це вже історія вчорашнього дня».

Чому це важливо знати

Це не лише розповідь про страх і контроль у країні, яка вважалася флагманом демократії. Йдеться про глобальну трансформацію статусу США в очах міжнародної наукової спільноти – з безпечного притулку до джерела репресій.

Це також попередження для демократичних суспільств: наука і критичне мислення – перші мішені автократії. І саме зараз формується нова карта інтелектуального переміщення: якщо вчені біжать із США, то хто стане їхнім новим притулком? Європа? Україна?

У XXI столітті знання – головна валюта. І країни, які захистять носіїв знань, можуть здобути не лише репутацію, а й майбутнє.