Skip to main content

Як Трамп може залишатися президентом до 2037 року — проста юридична схема

 |  Андрій Миколайчук  | 
Уявний портрет Дональда Трампа як самодержця
Уявний портрет Дональда Трампа як самодержця. Авторська ілюстраційна генерація за допомогою OpenAI DALL·E.

Конституційна шпарина дозволяє Дональду Трампу обійти обмеження у два терміни й повернутися в Білий дім утретє — і навіть учетверте

29 березня 2025 року DailyMail оприлюднив сенсаційний сценарій: Дональд Трамп цілком може залишатися президентом США до 2037 року, використовуючи “законну прогалину” у 22-й поправці до Конституції.

У матеріалі журналіста Ніка Аллена детально розкрито механізм — настільки простий, що «його навіть не потрібно ховати». Історія, схожа на політичну сатиру, раптом стала юридично обґрунтованим варіантом подальшого розвитку американської демократії.


Сценарій 2029 року: «Я, Джеймс Девід Ванс, урочисто присягаю… Я подаю у відставку»

Уявімо: 20 січня 2029 року. Інавгурація нового президента США. Джей Ді Ванс, з бородою, кладе руку на Біблію… і одразу ж подає у відставку.

Натовп вибухає криками: «Трамп! Ще чотири роки!» — адже віцепрезидент Дональд Трамп одразу ж займає вакантне президентське крісло.

Згідно з трактуванням 22-ї поправки, таке можливо.


Що говорить Конституція?

Текст 22-ї поправки:

«Жодна особа не може бути обрана на посаду президента більш ніж двічі…»

Ключове слово — “обрана”. Не “займати посаду”, не “виконувати обов’язки”, а саме — “бути обраною”.

Юридичний аргумент, викладений ще у 1999 році в Minnesota Law Review професором Брюсом Пібоді:

«22-га поправка лише забороняє двічі обраній особі бути обраною втретє. Але не забороняє знову обійняти посаду через спадкування».

Отже, якщо Трамп стане віцепрезидентом, а потім президент (через відставку обраного президента), це формально не буде третім «обранням».


Цикл безкінечного повернення: план «Ванс-Трамп»

  • 2028 рік: Трамп іде як віцепрезидент у парі з Вансом.
  • Січень 2029: Ванс подає у відставку — Трамп стає президентом.
  • 2032: Трамп знову не балотується напряму, а йде в парі з новим формальним кандидатом.
  • 2033: Повторення — знову відставка і повернення Трампа.
  • Таким чином, теоретично Трамп може керувати країною до січня 2037 року — у віці 90 років.

Судова перспектива: складно, але не безнадійно

Критики спробують оскаржити такий сценарій у Верховному суді. Але, як зазначає Пібоді, «це буде складно»:

  • Суд має переважно консервативний склад.
  • Судді тяжіють до буквального (текстуалістського) тлумачення Конституції.
  • Якщо виборці відкрито знатимуть, що голосують за «Ванса, а отже — за Трампа», це не суперечить демократії.

«Якщо люди знали, за що голосують, це буде демократичне волевиявлення, а не обман», — вважає професор Пібоді.


Подібні приклади в історії

Дуайт Ейзенхауер (1950-ті)

Серйозно розглядав можливість іти віцепрезидентом у 1960 році — і згодом повернутись на посаду.

«Запропоновано, що я міг би бути віцепрезидентом. Мін’юст підтвердив: це абсолютно легально», — згадував Ейзенхауер.

Гаррі Трумен і Рональд Рейган

Критикували 22-гу поправку як обмеження права народу обирати тих, кого він хоче.


Що з 12-ю поправкою?

Аргумент критиків: 12-та поправка забороняє особам, «які не мають права бути президентом», обиратися віцепрезидентом.

Контраргумент Пібоді:

  • 12-та поправка (1804 рік) передувала 22-й, і не може регулювати її наслідки.
  • Поняття «конституційно непридатний» означає лише: не є громадянином США, або не досяг 35 років. Трамп усім критеріям відповідає.

Прецедент Путіна-Медведєва

У 2008 році Путін не міг іти на третій термін. На вибори пішов Медведєв, який призначив Путіна прем’єром.

Фактично, влада залишилася в Путіна. У 2012-му він повернувся як президент.


Реакція прихильників Трампа

Ця ідея вже обговорюється серед найбільш відданих прибічників MAGA. Ідеологічно, вони бачать у Трампі «вічного лідера», який не має обмежуватися формальностями.

Слоган «Vote Vance, Get Trump» може стати новою формулою виборів 2028 року.


Чому це важливо знати

Цей сценарій є прямим викликом американській конституційній традиції. Він ілюструє, як формально законна, але маніпулятивна стратегія може дозволити одному політикові обійти обмеження, встановлені після диктатури Рузвельта.

Крім того, прецедент руйнує уявлення про межі влади в американській демократії. Якщо схема спрацює, інші популісти в усьому світі отримають модель для копіювання.

Для України, Європи та демократичного світу — це ще один сигнал: у США триває системне перетворення політичного ладу, і слід готуватися до довготривалого партнерства не з державою-інституцією, а з державою-особистістю.