Daily Mail: Трамп, Signalgate і привиди Оруелла — темний бік другого терміну

АНДРЮ НІЛ: Зловісні ознаки того, що правління Трампа не закінчиться добре для Америки
Публікація британського журналіста та ведучого Ендрю Ніла у Daily Mail від 28 березня 2025 року — це тривожний політичний есей про характер другого президентського терміну Дональда Трампа. Основна теза: нинішня адміністрація демонструє все більше авторитарних і орвеллівських рис, а скандал із витоком військових планів у месенджері Signal став лише лакмусовим папірцем.
Розбір: Signalgate — коли “плани атаки” стали не “планами війни”
У центрі скандалу опинився міністр оборони США Піт Хегсет, який поділився в чаті Signal із вищими урядовцями точним розкладом повітряних ударів по хуситах у Ємені:
- “12:15: Зліт F-18 (1-й ударний пакет)”
- “14:15: Удар дронів по цілях (ОЦЕ КОЛИ ПЕРШІ БОМБИ ТОЧНО ПАДАТИМУТЬ)”
- “15:36: Початок другого удару F-18 — також запуск перших морських «Томагавків»”
За словами Ніла, ці повідомлення є надзвичайно чутливою інформацією, яка в разі потрапляння в чужі руки могла б поставити під загрозу життя американських військових.
Але замість звільнень або вибачень, Білий дім заперечив наявність порушення, заявивши, що це не були “військові плани”, а ті, хто стверджує зворотне — поширюють “фейкові новини”.
Присутність журналіста у чаті — і повна відсутність каяття
Ключовий момент: серед учасників групи виявився Джефф Ґолдберґ, головний редактор The Atlantic. Його випадково додали до чату, внаслідок чого він став свідком витоку. Реакція адміністрації Трампа була типовою:
“Трамп назвав Ґолдберґа «мерзотником» та звинуватив у проведенні «медійного полювання на відьом».”
Інші наближені Трампа поширювали тезу про “фейковість” присутності журналіста, називали його “сенсаціоналістом” та “прихильником теорій змови”.
Оруеллівські паралелі: truth is lie, lie is truth
Ендрю Ніл проводить паралель між цим інцидентом і романом “1984” Джорджа Орвелла:
- Адміністрація заперечує очевидне, називаючи правду брехнею, а брехню — правдою.
- Відповідно до духу “Двох хвилин ненависті”, Трамп публічно принижує критиків, роблячи з них ворогів режиму. “Як колись у «1984» мішенню був Ґолдстайн, цього тижня — Ґолдберґ.”
- Пригадується знаменитий термін “альтернативні факти”, використаний Келліенн Конуей у 2017 році, коли вона виправдовувала брехню Шона Спайсера про кількість присутніх на інавгурації Трампа.
Глобальні уявлення Трампа: світ як карта поділу
Ніл також стверджує, що геополітична логіка Трампа дивно подібна до вигаданого поділу світу в “1984”:
- Океанія (Америка та Британія як “злітна смуга”)
- Евразія (Росія, якій Трамп не протистоїть, а радше підтримує)
- Істазія (Китайська зона впливу)
“Трамп не проти того, щоб Росія домінувала в Європі, якщо сам він контролюватиме Західну півкулю. Це фрагмент нинішньої угоди, яку Трамп намагається нав’язати Україні.”
Авторитаризм удома: депортації, викрадення, тюрми
Окремо Ніл аналізує внутрішні авторитарні тенденції:
- Депортація венесуельських бандитів — на підставі татуювань (одне з них, імовірно, було фанатським логотипом “Реал Мадрид”).
- Турецька студентка, яка мала чинну візу, була захоплена невідомими в масках у штаті Массачусетс, перевезена на 1350 миль до центру утримання в Луїзіані. Її “зв’язок” із ХАМАС базується лише на співавторстві з університетською статтею.
- Французький науковець був не допущений у США через критику на адресу Трампа.
Ці інциденти, на думку Ніла, демонструють обхід належної правової процедури, що є основоположною для демократичного суспільства.
Завершення: тривожна тривога, не передчасна паніка
“Усі тиранії тримаються на шахрайстві та насильстві. Але щойно шахрайство викрито, залишається тільки насильство”, — цитує Ніл Орвелла.
Хоча США залишаються “сильною і суперечливою демократією”, журналіст вважає, що ознаки деградації влади та суспільних норм уже очевидні. І якщо тенденції не зміняться, другий термін Трампа закінчиться не просто скандалами, а системною кризою американської демократії.
Чому це важливо знати
Скандал із Signal і реакція на нього — це не просто випадковість, а симптом глибших процесів в американській політиці. Риторика, яка заперечує очевидне, тиск на медіа, відсутність відповідальності за критичні порушення безпеки — все це свідчить про рух у бік авторитарного режиму. Для України це має особливе значення, адже позиція США у війні, підтримка Києва та дипломатичні домовленості напряму залежать від логіки Білого дому. І якщо ця логіка дедалі більше віддаляється від реальності — ризики зростають для всіх.