Skip to main content

L’Express: Чому Дональд Трамп — не аномалія, а кульмінація американської історії

 |  Андрій Миколайчук  | 
L’Express: Чому Дональд Трамп — не аномалія, а кульмінація американської історії
Авторська ілюстративна генерація за допомогою Midjourney

Не «помилка історії», а її закономірний наслідок: як Трамп став новою нормою в США

З 20 січня 2025 року, коли Дональд Трамп знову став президентом США, низка гучних рішень лише підтвердила глибинний зсув у політичній культурі Америки. Серед них — відмова від підтримки України, погрози Канаді, пропозиції купити Гренландію, а також ребрендинг: «Мексиканська затока» стала «Американською». Все це змусило європейців усвідомити: Трамп — не відхилення, а логічне завершення довгої трансформації Республіканської партії.

«Те, що здавалося миттєвим популістським вибухом у 2016 році, насправді — результат шістдесятирічної культурної та політичної боротьби», — пише L’Express.


Від Баррі Ґолдвотера до Трампа: історія правого зсуву

Початком цього процесу вважається кампанія Баррі Ґолдвотера 1964 року. Його так звана «південна стратегія» полягала у переманюванні південного білого електорату, розчарованого в русі за права афроамериканців. Саме тоді закладалися основи праворадикального популізму, який згодом оформився в рухи як Moral Majority, Tea Party, а також у діяльність таких аналітичних центрів як Heritage Foundation.


Медіа, інтернет і TikTok: як консерватори виграли війну за уми

«Права Америка раніше за всіх зрозуміла, що війна — це комунікація», — каже історикиня Аньєс Труйє.

З 1980-х років — спочатку через радіо (Rush Limbaugh, Sean Hannity), а потім через соцмережі (Charlie Kirk, Ben Shapiro), праві активісти витіснили прогресивні голоси з публічного простору.
Такі структури як American Majority ще в 2013 році навчали людей віку 60+ користуватися Pinterest і запускати політичні блоги.

«Мені складно назвати хоч одного впливового прогресиста, що міг би зрівнятися з Чарлі Кірком за впливом», — каже професор Вінсент Мішело.


Війна культур: нова релігія правих

Темами стали:

  • аборти,
  • гомосексуальність,
  • сексуальна освіта,
  • антидискримінаційна політика,
  • фемінізм,
  • порнографія,
  • використання наркотиків.

Все це праві перетворили на символи «морального занепаду Америки», вказуючи на винуватців: “еліти”, “глибоку державу”, “лівацьке узурповане управління”.


Від Tea Party до MAGA: як радикали захопили Республіканську партію

Після фінансової кризи 2008 року і обрання Барака Обами — першого темношкірого президента — в США вибухнула нова хвиля правого спротиву.
Це вилилось у рух Tea Party, де злились між собою think-tanks, євангелісти, збройні міліції та медіа.

«Вони створили ідеологічну інфраструктуру, що буквально підготувала дорогу Трампу», — пояснює Маріон Дузу.

З цього моменту помірковані республіканці стали об’єктами атаки як «зрадники». Так з’явився термін RINORepublicans In Name Only. Тих, хто намагався дистанціюватися від Трампа, як-от Мітт Ромні, Ліндсі Ґрем або Марк Рубіо, або витіснили з політики, або змусили «згинутися».


Трамп — не виняток, а завершення історичної програми

«Трамп — не випадковість, а продукт довгої роботи консервативних еліт та антисистемних рухів», — вважає політолог Франсуа Верньоль.

Ключовий поворотний момент — це зсув в уявленні про політику: більше не компроміс, а тотальна боротьба за владу і «порятунок Америки» від морального та ідентичнісного колапсу.


Чому це важливо знати

Трамп — не політична аномалія, а результат планомірної культурної революції, яка тривала понад півстоліття.
Замість того, щоб бачити у ньому «божевільного мільярдера», варто зрозуміти: Трамп — обличчя нової Америки, в якій перемогла ідеологія «національного занепокоєння», страху перед прогресом і бажання повернути країну в міфічне минуле.
Це модерна, технологічна і добре організована революція правих, яка впливає не лише на США, а й на увесь світовий порядок. І якщо Європа хоче залишатися впливовою, їй доведеться відповісти не на Трампа, а на систему, яка його породила — і вдруге привела до влади.