Італійський апеляційний суд у Болоньї схвалив екстрадицію українця Сергія Кузнєцова до Німеччини, де його звинувачують в організації вибухів газопроводів «Північного потоку» (Nord Stream) у вересні 2022 року. Паралельно у Лондонському суді розглядається позов власників Nord Stream до страхових компаній Lloyd’s Insurance та Arch Insurance на 400 мільйонів євро — страховики відмовилися виплачувати компенсацію, класифікувавши вибухи як «воєнні дії», які не покриваються стандартними полісами, пише Foreign Policy.

Що сталося з українським підозрюваним у справі Nord Stream?

Італійський апеляційний суд схвалив екстрадицію Сергія Кузнєцова до Німеччини, де його звинувачують в організації вибухів на газопроводах Nord Stream у 2022 році.

Скільки хоче отримати Nord Stream від страховиків?

Власники Nord Stream подали позов до лондонського суду на 400 мільйонів євро проти Lloyd’s Insurance та Arch Insurance, які відмовилися платити через класифікацію вибухів як «воєнних актів».

Чому страховики відмовляють у виплатах?

Страхові компанії Lloyd’s та Arch Insurance стверджують, що вибухи підпадають під виключення для «ворожих або воєнних дій», які не покриваються стандартними полісами all-risk, і тому вони не зобов’язані платити 400 мільйонів євро.

Які ще випадки створили подібні страхові прецеденти?

Схожий прецедент створила кібератака NotPetya 2017 року — фармгігант Merck виборов 1,4 мільярда доларів у суді, а виробник Oreo компанія Mondelez домовилася про виплату 100+ мільйонів після того, як страховики спробували застосувати «воєнні виключення».

Хто тепер визначає, що є війною?

У світі без формальних оголошень війни саме страхові андеррайтери — а не політики чи дипломати — фактично встановлюють межі воєнних дій через рішення про виплати мільйонних/мільярдних компенсацій.

Чому свідчення українця можуть визначити долю 400 мільйонів євро?

Рішення лондонського суду про виплату 400 мільйонів євро може несподівано залежати від того, що Сергій Кузнєцов скаже німецьким слідчим про мотиви вибухів. Парадокс ситуації: якщо український підозрюваний підтвердить зв’язок з війною — страховики виграють і не платять. Якщо назве інші мотиви — мали б платити.

Foreign Policy пояснює логіку: визнання Кузнєцова, що він діяв на підтримку України проти російської агресії, підтвердить «воєнний характер» дій — і страховики Lloyd’s та Arch Insurance будуть звільнені від виплат. Але якщо він заявить про екологічні мотиви чи особисту ініціативу — це буде звичайний злочин, який покривається страховкою Nord Stream.

Тим часом адвокат Кузнєцова Нікола Канестріні оскаржує саму екстрадицію в Касаційному суді Італії. Ключовий аргумент захисту: Кузнєцов був військовослужбовцем ЗСУ під час вибухів і має міжнародно-правовий імунітет. Німецька прокуратура стверджує, що він використав підроблені документи для оренди яхти «Андромеда», з якої група з 6 осіб здійснила диверсію.

Що таке «воєнні дії» в епоху без оголошень війни?

«Сьогодні країни майже ніколи не оголошують війну формально»,

— каже Брюс Карман, CEO лондонської авіаційної страхової компанії Hive Underwriters, яка 30 років страхує літаки від воєнних ризиків.

«Саддам Хусейн просто вторгся в Кувейт без оголошення. Росія теж не оголосила війну Україні».

Відсутність формальних оголошень створює правовий вакуум з мільярдними наслідками. Класична дилема: страхові поліси all-risk не покривають «воєнні дії», але як визначити війну без її оголошення? Коли затримання танкера Stena Impero Іраном у 2019 році — це правоохоронна дія чи акт війни? Коли вибухи на Nord Stream — «кримінальна» диверсія чи воєнна операція?

Історія цього розмежування сягає кінця XVIII століття. Під час Четвертої англо-голландської війни Британія блокувала голландські порти, і голландські страховики вирішили не платити за збитки, заявивши, що війна — це щось особливе. Так народилася окрема галузь воєнного страхування.

«Воєнні умови постійно розширюються», — пояснює Свейн Рінгбаккен, керуючий директор норвезького морського страховика DNK. Сучасні воєнні страховики покривають не лише класичні війни, але й громадянські війни, перевороти, революції, повстання, саботаж, «зловмисні акти», конфіскації та націоналізації. Проблема в тому, що межа між воєнним актом та звичайним злочином стає дедалі розмитішою.

Як NotPetya змінила правила гри для страховиків?

Прецедент для справи «Північного потоку» створила кібератака NotPetya 2017 року, яку США назвали «найбільш руйнівною та дорогою кібератакою в історії». Починаючись як атака на українське бухгалтерське програмне забезпечення (ПЗ), вірус вийшов з-під контролю та паралізував глобальні корпорації в 65 країнах.

В Україні NotPetya вразила принаймні 4 лікарні в Києві, 6 енергокомпаній, 2 аеропорти, понад 22 банки, банкомати та платіжні системи в магазинах і транспорті, а також практично всі державні установи. Але найбільші фінансові втрати понесли західні гіганти: Maersk (судноплавство), FedEx (логістика), Merck (фармацевтика) та Mondelez (харчова промисловість) — загалом понад 10 мільярдів доларів.

Коли Merck подав страховий позов на 1,4 мільярда доларів, а Mondelez — на 100+ мільйонів, страховики відмовили з тим самим аргументом, що зараз використовують у справі Nord Stream: це «ворожі або воєнні дії», які не покриваються стандартними полісами.

Судова битва тривала 7 років. У 2024 році Merck досяг конфіденційного врегулювання після того, як апеляційний суд Нью-Джерсі постановив: виключення для воєнних дій стосується лише фізичної війни, а не кібератак. Суд зазначив, що страхова термінологія 1950-х років не передбачала кібервійни. Mondelez теж уклав мирову угоду із Zurich American, уникнувши створення остаточного прецеденту.

Скільки коштуватиме можливе відновлення Nord Stream?

Власники газопроводу оцінюють повні збитки в 1,2-1,35 мільярда євро — це витрати на осушення та стабілізацію труб, повний ремонт пошкоджених ділянок та заміну втраченого газу. Але страхове покриття становить лише 400 мільйонів євро — саме цю суму Nord Stream AG намагається отримати через лондонський суд.

Судові документи розкривають масштаб руйнувань: одна частина трубопроводу виглядає «пом’ятою та деформованою», інша — «ніби її акуратно відрізали». Це свідчить про професійне розміщення вибухівки на глибині 70-80 метрів.

У відповіді від 8 квітня 2024 року страховики Lloyd’s та Arch висунули три лінії оборони: поліс не покриває збитки, які «прямо чи опосередковано» спричинені війною, військовими діями або детонацією вибухівки. Ключовий аргумент — формулювання про збитки «за наказом будь-якого уряду», що автоматично виводить інцидент за межі страхового покриття.

Хто вирішує, що є війною в сучасному світі?

Парадокс XXI століття: визначення війни перейшло від дипломатів до страхових андеррайтерів. Саме їхні рішення про виплати мільярдних компенсацій фактично встановлюють, де закінчується злочин і починається війна.

«Межа між all-risk та воєнним ризиком розмита, бо існують відтінки сірого, — визнає Брюс Карман з Hive Underwriters. — Коли щось стає війною чи конфліктом? Ніхто більше не впевнений».

Галузь терміново адаптується до нових реалій. Lloyd’s of London — найстаріший страховий ринок світу — у 2022 році зібрав провідних страховиків та брокерів для розробки нових правил. Результат: чотири типи виключень для різних сценаріїв державних атак — від класичних воєн до кібердиверсій.

З 2023 року Lloyd’s вимагає від андеррайтерів обов’язково виключати з покриття кібератаки з державною підтримкою та інциденти, які «значно погіршують здатність держави функціонувати». Мета — захистити страховиків від катастрофічних збитків типу NotPetya. Але це створює нову проблему: компанії повинні або платити за дороге воєнне страхування, або ризикувати залишитися без покриття в епоху гібридних конфліктів.

Чому це важливо знати

Судові рішення у справах Nord Stream та NotPetya стануть дороговказом для страхової галузі вартістю в трильйони доларів. Вони визначать, хто платитиме за збитки від гібридних воєн XXI століття — страховики, корпорації чи платники податків через державні компенсації.

Для України ці прецеденти критично важливі. Країна одночасно є полігоном для випробування нових форм війни та жертвою їхніх наслідків. NotPetya почалася з атаки на українське ПЗ і паралізувала критичну інфраструктуру Києва. Nord Stream вибухнув через війну Росії проти України. Тепер український громадянин може визначити правові межі між воєнною операцією та кримінальним актом.

Свідчення Сергія Кузнєцова в німецькому суді матимуть несподіваний побічний ефект. Його слова про мотиви вибухів можуть створити прецедент, який визначить долю 400 мільйонів євро в Лондоні та вплине на тисячі майбутніх страхових справ по всьому світу.

Ставки високі: якщо страховики виграють справу Nord Stream, компанії масово почнуть купувати дороге воєнне страхування або взагалі відмовляться від роботи в зонах потенційних конфліктів. Якщо програють — страхові премії зростуть для всіх, бо ризики гібридних атак доведеться закладати в ціну звичайних полісів.