27 липня Валерій Ґерґієв має вперше після повномасштабного вторгнення Росії в Україну виступити на Заході — з концертом у королівському палаці Казерта поблизу Неаполя. Цей захід опосередковано фінансується коштами ЄС, що вже викликало занепокоєння в Європарламенті.

Проти виступу різко висловився директор нью-йоркської Метрополітен-опера Пітер Ґелб, який із початком війни 2022 року розірвав усі контакти з російськими митцями, афілійованими з Кремлем.

«Це був би фатальний сигнал, адже Ґерґієв — інструмент Путіна. У цьому немає жодного сумніву», — заявив Ґелб в інтерв’ю Die Welt.

Від культурного обміну до розриву

За його словами, російський диригент «відданий Путіну», «служить йому мистецьки, виконує його накази й святкує його перемоги». Саме за це Ґерґієва нагородили керівництвом Большого театру.

Ґелб зазначив, що до повномасштабного вторгнення активно підтримував культурний обмін із Росією. Безпосередньо перед війною він домовився з тодішнім директором Большого театру Володимиром Уріним про три спільні постановки між Метрополітен-опера та московським театром.

«Мені було зрозуміло, що Урін як керівник Большого театру служить Володимиру Путіну, і він навіть запевнив мене, що Путін особисто схвалив контракт із Мет. Але тоді я вірив, що культурний обмін із Росією служить дуже корисній меті», — пригадує він.

Із початком вторгнення Ґелб негайно розірвав усі зв’язки: «Ми живемо в зовсім інші часи».

«Фактично він — міністр культури Росії»

Директор Метрополітен-опера переконаний, що Ґерґієв відіграє ключову роль у культурній політиці Кремля:

«Валерій Ґерґієв де-факто є міністром культури Росії, навіть якщо там є ще якийсь інший апаратник».

Ґелб також розповів, що ще до масштабної війни, у 2020 році, прийняв «мистецьке рішення» більше не запрошувати Ґерґієва:

«Він був настільки поглинутий своїм політичним життям, що його диригування дедалі слабшало. Я й досі вважаю його неймовірним талантом, одним із найвидатніших диригентів світу. Але він став ненадійним, часто був виснажений, адже приїжджав прямо з літака».

Європейський вимір: тест на солідарність

Ґелб закликав італійську владу скасувати виступ, особливо зважаючи на проукраїнську позицію прем’єр-міністра Джорджі Мелоні:

«Якщо місцеві чиновники стверджують, що це культурний обмін, та ще й опосередковано фінансований коштами ЄС, хоча альянс виступає проти Росії, я можу лише повторити: це культурна пропаганда в ім’я Путіна. І це має бути зупинено».

На думку Ґелба, допустити такий концерт — це «приклад моральної корупції, слабкості й, можливо, наївності»:

«Я просто знаю, наскільки важливо для України знати, що західний світ їх підтримує. І наскільки руйнівним для них із моральної точки зору буде, якщо таке станеться — що, звісно, саме цього й прагне досягти Путін».

Директор Мет поділився особистим досвідом: він із дружиною нещодавно був у Києві й пережив одну з найстрашніших ночей із 2022 року:

«Ми на власні очі бачили, як перед нашим готельним номером падали дрони й бомби».

Чому це важливо знати

Культура — не лише простір натхнення, а й інструмент впливу. В умовах війни Росії проти України підтримка проросійських митців на Заході — це не «мистецтво поза політикою», а частина гібридної стратегії Кремля.

Ґерґієв — публічне обличчя путінської культурної машини, яка легітимізує агресію через символічні жести. Його очікуваний перший після початку масштабної війни виступ у ЄС за участі публічних коштів — це не лише загроза солідарності з Україною, а й тест на європейську моральну послідовність.

Заява Ґелба — це заклик до дій для культурних інституцій і держав-членів ЄС: у час, коли російські ракети руйнують українські міста, немає місця для «нейтрального» мистецтва тих, хто служить агресору.