Файка Ель-Нагаші, відома австрійська феміністка та колишня депутатка від партії «Зелені», вийшла з політсили після десятирічної діяльності — через звинувачення у трансфобії та «культурі скасування» з боку колег по лівому активістському середовищу. Про це вона розповіла в інтерв’ю Welt.

Ель-Нагаші наголошує, що «Зелені» відійшли від засад демократії, плюралізму та реального фемінізму. Партія, за її словами, перейшла до догматичного мислення, де панує лише одна школа думки — квір-фемінізм. У результаті з публікацій видаляли її тексти, знімали з заходів, а навесні проти неї навіть готувався офіційний запит на виключення з партії.

«Це було наклепницьке звинувачення, яке призвело до того, що я стала політичним, професійним і соціальним ізгоєм – навіть у найближчому оточенні», — говорить вона.

«Символічна політика без життєвого змісту»

Ель-Нагаші критикує те, що в сучасному лівому фемінізмі основна увага зосереджена виключно на трансгендерній тематиці, в той час як проблеми проституції, міграції, торгівлі жінками, материнської бідності й дискримінації лишаються поза увагою.

«Для мене права жінок не є другорядним питанням, але вони стають такими, якщо уникати цього виду дискусій. Це інтелектуальна лінь».

«Слова замінюють реальність»

Формула «транс-жінки — це жінки» стала, на її думку, абсурдом, який повторюють доти, поки в нього не повіриш. Вона визнає, що раніше й сама вважала таку тезу табуйованою до заперечення, але згодом змінила позицію, спираючись на особистий досвід і аналіз.

«Я можу змінити юридичну стать, але не біологічну. Це обмеження, з яким ми маємо навчитися жити».

Вона порівнює цю ситуацію з релігійним культом, де всі мають підтримувати догму — інакше будуть вигнані.

Про жіночі простори та небезпеку стирання меж

Ель-Нагаші, відкрита лесбійка, наполягає на збереженні окремих жіночих просторів, де не має бути біологічних чоловіків, навіть якщо ті вважають себе жінками:

«Абсурд, коли в просторах для лесбійок з’являється біологічний чоловік, який каже, що його гетеросексуальний потяг — це тепер “лесбійська любов”».

Вона також не погоджується із тезою, що змішані простори вигідні всім:

«Безпечність і комфорт однієї групи не можуть виправдовувати ризики для іншої».

«Це мисогінія зліва»

Файка Ель-Нагаші порівнює цькування з боку транс-активістів із мисогінією, яка каструє право жінок на самовизначення:

«Я — лесбійка кольорової раси з міграційним минулим і веселковою сім’єю, що походить з християнсько-мусульманської родини — фактично, це мрія квір-фемінізму. Але через мою позицію і висловлювання для мене існує тільки ярлик TERF».

Цей термін — «транс-ексклюзивна радикальна феміністка» — використовується як образа, що, за її словами, виштовхує навіть лояльних феміністок на маргінес.

Поляризація і культ ідентичності

На думку Ель-Нагаші, сучасна політика, як ліва, так і права, все більше зводиться до розподілу світу на «добре» і «погане», «своїх» і «чужих». Ідентичність стала ієрархією:

«Щоби бути “всередині”, треба відмовитись від реальності. Інакше — санкції».

Чому це важливо знати

Слова Файки Ель-Нагаші — це свідчення внутрішнього розламу в європейському лівому русі, який, втрачаючи зв’язок з реальністю, відштовхує навіть своїх найвідданіших діячів. Її досвід — сигнал для українських громадських ініціатив, феміністичних організацій та партій: політична коректність не має перетворюватися на культ, що карає інакомислення.

Для України, яка бореться за людську гідність і демократичні принципи, важливо не копіювати бездумно західні моделі, а створити власну гуманістичну, неідеологічну парадигму, де можна говорити про біологічні реалії без страху бути заклеймованим.