Перейти до основного вмісту

Rail Baltica отримала $1 мільярд на будівництво високошвидкісної залізничної магістралі

Будівництво високошвидкісної залізничної магістралі Rail Baltica отримало новий поштовх після підписання двох великих контрактів на суму до 932 мільйонів євро (приблизно $1,06 мільярда).

29 Травня 2025 о 18:07|За кордоном|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Rail Baltica отримала $1 мільярд на будівництво високошвидкісної залізничної магістралі
Фото: Diego Delso (in Commons Project: User «Poco a poco») / CC-BY-SA 3.0

Як повідомляє Newsweek, ці угоди стосуються естонської частини проєкту, зокрема ділянок залізниці Ülemiste–Pärnu і Pärnu–Ikla. Контракти були укладені з міжнародними консорціумами на чолі з GRK Suomi та Bouygues Travaux Publics. Підготовчі роботи вже розпочаті, мета – інтегрувати Таллінн до загальної мережі Балтії та Європи.

Проект Rail Baltica, що об’єднує столиці трьох країн Балтії – Таллінн, Ригу та Вільнюс – з Польщею та Західною Європою, набув особливого значення після початку повномасштабної війни Росії проти України. Його реалізація дозволить зменшити залежність Балтійських країн від російської інфраструктури та зміцнить транспортну безпеку регіону.

Будівництво 215-кілометрової ділянки Rail Baltica в Естонії стало можливим завдяки узгодженій закупівлі підрядників. Консорціум GRK Suomi, до якого входять партнери з Фінляндії, Естонії, Франції та Швеції, відповідатиме за будівельні роботи на ділянках Ülemiste–Pärnu та Tootsi–Pärnu. Bouygues Travaux Publics, працюючи з французькими, польськими та естонськими компаніями, буде реалізовувати ділянку Pärnu–Ikla.

Rail Baltica стане найбільшим залізничним проєктом у Європі, який охопить майже 900 кілометрів. Завершення ділянок у Латвії та Литві також є критично важливим для повної реалізації проєкту. Проте експерти висловлюють побоювання, що Латвія може не завершити свою частину будівництва у встановлені строки. Спільний аудит Латвії, Литви та Естонії виявив, що для завершення латвійської ділянки потрібно ще 7,6 мільярда євро.

Голова комітету латвійського Сейму з розслідування Rail Baltica Андріс Кулбергс заявив: «Ми маємо договір. Естонія, Латвія і Литва – в одному човні. Якщо хтось із нас не впорається, розплачуватимемося всі. Штрафи доведеться платити навіть за іншого».

Міністерство транспорту і комунікацій Литви прокоментувало Newsweek:

«Rail Baltica – наш стратегічний пріоритет і геополітична необхідність. Проєкт має на меті з’єднати Литву, Латвію та Естонію з їхніми західними союзниками через північ-південь європейською залізничною колією стандарту 1435 мм. Цей перехід критично важливий для підвищення військової мобільності в Балтії та інтеграції з Європою.

Крім того, оновлене Регулювання про Транс’європейську транспортну мережу (TEN-T) передбачає розбудову нової залізниці європейської колії до Клайпеди та нового транспортного коридору, що з’єднає Балтійське, Чорне та Егейське моря, що ще більше посилить роль Rail Baltica».

Також литовська сторона підкреслила стратегічне значення проєкту для майбутнього співробітництва з Україною: «Rail Baltica стане міцною основою для формування нового економічного та безпекового коридору з Україною, що є критично важливим для нашої колективної безпеки».

Подальші плани передбачають, що основні будівельні роботи на ділянці в Естонії розпочнуться у 2026 році, після завершення поточної фази підготовки.

Чому це важливо знати

Rail Baltica має не лише економічне, а й стратегічне значення для України. Реалізація цього проєкту посилить інфраструктурний зв’язок між Балтією та Західною Європою, створить нові можливості для військової та економічної логістики, а також сприятиме зміцненню безпеки регіону, що особливо важливо в умовах агресії Росії. Створення європейської транспортної мережі, до якої потенційно може приєднатися Україна, відкриває шлях до поглибленої інтеграції та нових форматів економічної співпраці.

Автор
Rail Baltica отримала $1 мільярд на будівництво високошвидкісної залізничної магістралі
Андрій Миколайчук
Журналіст kyiv.news

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.

Усі статті автора →