Росія та Китай скористаються кризою у розвідці США
Пол Шарон, директор напряму розвідки та стратегій впливу Інституту стратегічних досліджень Військової школи Франції (Irsem), в інтерв’ю для L’Express аналізує ситуацію в американських спецслужбах на початку другого терміну Дональда Трампа.

Він наголошує на значній політизації ЦРУ та інших розвідувальних структур, яка «набагато сильніша, ніж у першому терміні Трампа». Увага адміністрації перенесена на внутрішні загрози, зокрема нелегальну міграцію та наркотрафік, тоді як небезпека з боку Росії штучно применшується.
Шарон пояснює, що масові звільнення співробітників ЦРУ та ФБР, які займалися розслідуваннями подій 6 січня 2021 року або російського втручання у вибори 2016 року, суттєво послаблюють здатність США протидіяти зовнішнім загрозам. Багато фахівців втратили роботу через політичну помсту Трампа та тиск створеної ним комісії DOGE, очолюваної Ілоном Маском. Звільнені агенти стають ідеальними цілями для вербування спецслужбами Росії та Китаю, які можуть використовувати фіктивні кадрові агентства для отримання важливої інформації.
Водночас аналітики ЦРУ починають уникати підготовки матеріалів, що критикують Росію, побоюючись репресій адміністрації Трампа, яка звинувачує у нелояльності тих, хто висловлює незалежні оцінки. За словами Шарона, це нагадує ситуацію в авторитарних країнах, де спецслужби не можуть чесно доносити інформацію керівництву, що призводить до стратегічних помилок і погіршення якості розвідки.
Експерт також висловлює занепокоєння через кадрові призначення Трампа: ключові пости отримали прихильники руху MAGA, серед яких Каш Пател у ФБР, Джон Реткліфф у ЦРУ та Тулсі Габбард як директор національної розвідки США. Ці люди не мають достатнього досвіду для роботи у сфері розвідки, що додатково послаблює її ефективність. Сам Трамп мало цікавиться звітами розвідки і делегує це своєму близькому оточенню, що посилює політичний вплив на інформаційні потоки.
Шарон прогнозує, що така ситуація негативно вплине на союз розвідувальних структур Five Eyes (США, Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія). Партнери дедалі менше довірятимуть американським колегам, скорочуючи співпрацю лише до передачі необроблених даних. Це зачепить також співробітництво США з такими країнами, як Японія та Франція. Втім, французька розвідка може отримати й вигоду, налагодивши нові партнерства, зокрема з Австралією та Японією, через взаємний обмін інформацією про Китай і Африку.
На думку Шарона, китайська розвідка останнім часом суттєво вдосконалила свої методи, поєднавши цифрові та людські ресурси. Він також відзначає зростання професіоналізму китайських спецслужб з 1980-х років, хоча зараз у них теж спостерігається нова хвиля політизації під керівництвом Сі Цзіньпіна. Головними пріоритетами Китаю залишаються внутрішні загрози: рухи за незалежність Тибету, Тайваню, уйгурський сепаратизм, Фалуньгун та демократія.
Що стосується Росії, то її операції саботажу та інфільтрації на Заході значно посилились з 2023 року, і Шарон вважає, що ці тенденції лише посилюватимуться, якщо не станеться якихось непередбачених змін у керівництві РФ.
Чому це важливо знати
Криза у розвідці США через політизацію та масові звільнення агентів створює сприятливі умови для активізації російської агресії та підривної діяльності Кремля. Ослаблення американських спецслужб відкриває додаткові можливості для посилення операцій РФ з дестабілізації ситуації в Україні та інших країнах, які покладаються на розвіддані союзників. Це потенційно може знизити здатність України ефективно протидіяти російській окупації та геноциду на своїй території. Водночас, послаблення ролі США у сфері розвідки може стимулювати інші країни до пошуку нових партнерств, що змінить структуру міжнародної безпеки та вплине на баланс сил у протистоянні агресивній політиці Росії.