Після переговорів між адміністрацією Трампа та урядом Сі Цзіньпіна в Женеві стало очевидно, яка стратегія працює, а яка зазнала поразки, пише LEXPRESS.fr.

Хоча мита на китайські товари (знижені зі 145% до 30%) залишаються вищими, ніж на американські (знижені зі 125% до 10%), Вашингтон не отримав жодних реальних поступок від Пекіну. Ні щодо відкриття китайського ринку для іноземних компаній, ні щодо зменшення субсидій, які стимулюють місцевих виробників.

Причина, через яку Трамп зазнає такого фіаско, полягає в тому, що він розпочав найважливішу битву свого президентства без належної підготовки. Перш ніж робити будь-які кроки, Сполучені Штати мали б, наприклад, відновити свої запаси рідкісноземельних металів. У певні періоди Холодної війни їхній резерв містив ресурсів на 42 мільярди доларів, нагадує Гейді Кребо-Редікер, дослідниця Центру геоекономічних досліджень Грінберга у Foreign Affairs. На початок 2023 року ці запаси скоротилися до менш ніж мільярда доларів.

Проте це ахіллесова п’ята США у протистоянні з Китаєм. Рідкісноземельні метали є паливом, що живить стратегічні сектори, від оборонної промисловості до цифрової індустрії та енергетики. Диспрозій, наприклад, використовується як у винищувачах, так і в роботах, турбінах, акумуляторах електромобілів та МРТ-апаратах. А Китай має майже монополію на рідкісноземельні метали з 70% світового видобутку та понад 90% переробки.

Китай несприйнятливий до трампівського блефу

Щоб мати шанс змусити Пекін піти на поступки, Трамп також мав би координувати свій наступ з іншими країнами, зокрема з історичними союзниками США. Лише перспектива одночасного зниження продажів на кількох ринках, особливо на великому європейському ринку, могла б змусити Китай вагатися. Трампівський блеф не може спрацювати з китайською адміністрацією, яка досконало знає свої сильні та слабкі сторони, а також сильні та слабкі сторони свого супротивника. Адже Сі Цзіньпін роками терпляче готував свою країну до ризику торгової війни.

Китай значно підвищив рівень своєї автономності. Достатньо поглянути на те, чого він досяг у галузі мікрочіпів. З 2014 року державні інвестиційні фонди виділили 40 мільярдів доларів на виробництво legacy chip — базових моделей, які використовуються у багатьох споживчих товарах. З вражаючими результатами: Китай, який наразі займає 28% світового ринку, до 2027 року має контролювати 39%.

Піднебесна також робить успіхи в моделях останнього покоління. Huawei, Cambricon, Hygon — усі місцеві гравці невтомно працюють над створенням альтернатив відомим ШІ-чіпам Nvidia. Вони ще не досягли цієї мети, але швидко скорочують розрив. А тим часом вони використовують винахідливі архітектури, що дозволяють наблизитися до американських показників продуктивності за рахунок більшої кількості чіпів, що працюють разом.

«Ми не хочемо повного роз’єднання з Китаєм», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент 12 травня, на каналі CNBC. Очевидно, що в найближчій перспективі одна сторона має втратити більше, ніж інша.

Чому це важливо знати

Торгова війна між США та Китаєм має глобальні наслідки для світової економіки. Непідготовленість адміністрації Трампа до цього протистояння демонструє, що для перемоги в економічних конфліктах недостатньо самого лише підняття мит. Китай, який роками системно готувався до можливих торговельних обмежень, демонструє більшу стійкість та стратегічне мислення. Це протистояння може призвести до перебудови глобальних ланцюгів постачання та вплинути на ціни багатьох товарів, що відчують на собі споживачі в усьому світі, включно з Україною. Крім того, результати цієї торгової війни можуть вплинути на геополітичну розстановку сил та змінити характер міжнародної співпраці на десятиліття вперед.