Захід попереджає: кінець війни може зруйнувати систему

За інформацією BILD, у колах високопоставлених чиновників «курсує» припущення: російська держава настільки залежна від війни, що її припинення може запустити дестабілізацію всередині країни.

Причини — глибока мілітаризація економіки, роздутий оборонний сектор та фінансова залежність сотень тисяч громадян від воєнних контрактів і замовлень. Росія не досягла жодної з ключових воєнних цілей, але вже витратила мільярди на війну, створивши систему, що не передбачає зворотного ходу.

Економіка Росії падає — рятує лише ВПК

BILD цитує російських економістів: якщо відкинути галузі, пов’язані з військово-промисловим комплексом (ВПК), решта промисловості країни демонструє ознаки рецесії (recession).

«Якщо розглядати динаміку промислового виробництва без секторів, у яких домінує військовий компонент, можна говорити про перехід до рецесії», — йдеться у звіті.

Скорочення зафіксовано у харчовій, вугільній, будівельній, металургійній та машинобудівній галузях. Лише оборонка демонструє зростання, маскуючи загальне падіння.

Втім, як зазначає економістка Александра Прокопенко, експертка Carnegie Russia Eurasia Center і колишня радниця Центробанку РФ, навіть припинення бойових дій не зменшить держзамовлень для ВПК.

Прокопенко: арсенали спорожніли — ВПК продовжить роботу

У коментарі BILD Прокопенко пояснює:

• «Військо повинне поповнити арсенали, значна частина яких була витрачена або повністю вичерпана внаслідок війни проти України».
• «Оборонні підприємства інвестували у збільшення потужностей, очікуючи стабільно високий попит. Я сумніваюся, що настільки роздутий військово-промисловий комплекс скоротиться».
• «НАТО та ЄС також обговорюють збільшення військових витрат. У такому середовищі скорочення держзамовлень у РФ виглядало б політично неприйнятним».

Висновок: навіть без бойових дій Кремль буде змушений підтримувати виробництво озброєнь — незалежно від витрат.

Ветерани — внутрішня загроза після війни

Окрема проблема — повернення десятків тисяч ветеранів з фронту. Марґарете Кляйн (Margarete Klein), експертка з Росії в німецькому фонді Stiftung Wissenschaft und Politik, вважає це потенційною «бомбою уповільненої дії».

«Ті, хто пішов на війну добровільно або за контрактом, отримували суми, що в кілька разів перевищують середні річні доходи в Росії. Йдеться не лише про зарплати, а й про одноразові бонуси — іноді понад 40 000 євро», — зазначає Кляйн.

Лояльність за гроші: що буде після повернення?

Після демобілізації ці ветерани можуть повернутися до депресивних регіонів, де немає роботи й підтримки. Багато з них — травмовані, дехто має бойовий досвід, який важко інтегрувати в мирне життя. У такому контексті зростає ризик насильства, маргіналізації або залучення до кримінальних структур.

«З часу повномасштабного вторгнення в Росії зафіксовано зростання кількості насильницьких злочинів, — попереджає Кляйн. — Сценарій повторення досвіду з афганськими та чеченськими ветеранами, які поповнили лави організованої злочинності, цілком імовірний».

Чому це важливо знати

Питання завершення війни в Україні — не лише зовнішньополітичне, а й внутрішньосистемне. Кремль створив модель виживання, яка базується на постійній війні: економічній, політичній та ідеологічній. Припинення бойових дій поставить під сумнів легітимність Путіна, спровокує соціальну нестабільність і може призвести до втрати контролю. Саме тому Москва блокує будь-які пропозиції Заходу щодо компромісу: завершення війни — це загроза не лише поразки, а й розпаду режиму.