Повернення Ґері Олдмена на сцену — ідеальний вибір для «Останньої стрічки Креппа»
Ґері Олдмен (Gary Oldman) повернувся на театральну сцену після 37-річної перерви — і зробив це цілком логічно, пише Daily Mail. Актор обрав моновиставу Семюеля Беккета (Samuel Beckett) «Остання стрічка Креппа» (Krapp’s Last Tape), представлену в Theatre Royal міста Йорк (York), де він колись починав свою кар’єру.

Постановка триває близько 50 хвилин і розповідає про самотнього старого чоловіка, який слухає власні старі записи й гірко осмислює прожите життя. Як зазначає автор рецензії Патрік Марміон (Patrick Marmion), образ Креппа чудово пасує Олдмену, відомому також за роллю Джексона Лема (Jackson Lamb) у серіалі Slow Horses від Apple TV — іншого «розтріпаного старого буркотуна», байдужого до соціальних норм.
Символізм вибору театру також глибокий: саме в Theatre Royal у 1979 році Ґері Олдмен розпочав свою професійну кар’єру, здобувши роль кота в місцевій різдвяній пантомімі разом із легендарним коміком Бервіком Кейлером (Berwick Kaler).
Тепер, у 67 років, актор природно перегукується із 69-річним Креппом, для якого жалкування за втраченими коханнями, надмірні узливання та професійні розчарування стали темами саморефлексії.
Як підкреслює Daily Mail, у виставі не так багато видовищності, проте Олдмен самостійно виступає режисером і художником-постановником, створюючи вражаючу атмосферу — сценічний простір перетворено на антикварний мотлох. Актор, одягнений у жилет і сорочку без коміра, виглядає природно в образі змарнілого клоуна.
Своєю акторською майстерністю Олдмен розтягує оригінальні 30 хвилин п’єси майже до 55, додаючи міміку, тривалі паузи, ритуальне обстеження коробок із записами та навіть оригінальний спосіб поїдання бананів — знизу вгору, а не традиційно від стебла. Цей дрібний, але яскравий жест окремо відзначено в рецензії як приклад інноваційного підходу актора.
Кульмінація настає наприкінці, коли Крепп насмішкувато фиркає, слухаючи стару записану фразу: «мої найкращі роки минули… але я б не хотів їх повернути» (“my best years are gone… but I wouldn’t want them back”). Олдмен також передає ніжність спогадів про кохану і час, проведений на човні під сонцем, хоча емоційність важко донести до глядачів у великому просторі вікторіанської будівлі театру.
На думку Daily Mail, сама постановка є для Ґері Олдмена безризиковим проєктом — спектакль короткий, тому актор може закінчити роботу до дев’ятої вечора. Однак рецензент припускає, що це може бути своєрідною репетицією перед ще однією великою театральною роллю — Джека Фальстафа (Jack Falstaff) із п’єс Вільяма Шекспіра (William Shakespeare). І за такого актора, припускає автор, театральні продюсери готові будуть боротися.
■ Вистава триватиме у Theatre Royal, York до 17 травня.
Чому це важливо знати
Повернення Ґері Олдмена на сцену після майже чотирьох десятиліть є важливим культурним знаком. Це підкреслює цінність класичного театру навіть для акторів найвищого голлівудського рівня і свідчить про готовність світових зірок переосмислювати свою кар’єру через камерні, глибокі твори. Також це може відкрити новий етап у творчості Олдмена, орієнтований на великі театральні ролі.

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →









