Що сталося: тиждень без швидкого зв’язку

Starshield — це військова версія Starlink. Через неї українські військові керують дронами й передають дані. У середині жовтня її несподівано обмежили: дрони, літаки й гелікоптери, що летіли швидше за 160 км/год, втрачали зв’язок.

Для порівняння: легковиком українською автомагістраллю можна їхати 130 км/год. Тобто межа лише трохи вища за швидкість звичайного авто на трасі.

Найбільше постраждали перехоплювачі — дрони, які наздоганяють і збивають російські ударні дрони. Як пише The Verge, Росії стало легше атакувати українську енергетику. За наявними даними, загинули двоє людей, щонайменше 17 дістали поранення.

Українські військові кажуть, що про обмеження їх не попередили. 24 жовтня Міноборони України повідомило: Starlink і Starshield знову працюють на швидкостях понад 400 км/год. Ще напередодні, за даними The Wall Street Journal, зв’язок для швидких дронів збоїв у більшості регіонів країни.

Хто натиснув на гальма?

Президент України Володимир Зеленський назвав обмеження прямим сигналом від США. Це сталося на тлі напруження у відносинах із президентом США Дональдом Трампом (Donald Trump).

Спершу власник компанії SpaceX Ілон Маск (Elon Musk) заявив, що Starshield керує уряд США. Білий дім свою причетність заперечив. Згодом The Wall Street Journal повідомив, що обмеження наказав запровадити саме Ілон Маск.

24 жовтня мільярдер фактично визнав свою роль. У соцмережі X він звинуватив українських військових у порушенні правил користування Starlink — нібито через удари дронами. За його словами, цю «лазівку» закрили минулого тижня. Водночас він повторив, що Starshield контролює уряд США.

«Якби Starlink вимкнули, українська лінія фронту негайно б обвалилася», — написав Ілон Маск. І додав, що це не погроза, а лише констатація факту.

Сенатор-демократ Адам Шифф (Adam Schiff) вимагає розслідування в Сенаті. На його думку, Ілона Маска слід змусити свідчити в Конгресі під присягою.

Чому Starlink такий незамінний

Starlink — найбільше у світі угруповання супутників, тобто «рій» апаратів, що працюють як одна мережа. Їх понад 10 тисяч. Вони кружляють на низькій орбіті — за кілька сотень кілометрів від Землі. Завдяки цьому сигнал доходить швидко, майже без затримок.

Для війни дронів це критично. Без такого швидкого інтернету дронову війну вести неможливо, пояснює BBC Венсан Турре (Vincent Tourret) з Французького інституту міжнародних відносин. Один з українських військових розповів, що на полі бою відчутна навіть перевага в одну-дві секунди.

Ще одна перевага — термінали, тобто приймальні антени. У Starlink вони невеликі й легкі, тож їх можна закріпити на будь-якій техніці чи навіть на дроні.

Обмеження траплялися й раніше. У 2022 році, за даними The Verge, покриття Starlink не поширили на район української операції в окупованому Криму.

«Це критична військова можливість, на яку Україна покладається, але не контролює», — каже Карі Бінґен (Kari Bingen), директорка Проєкту аерокосмічної безпеки Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).

Як одна компанія стала «воротарем» космосу

Експерти, яких опитало видання The Verge, наголошують: проблема ширша за Україну. SpaceX фактично стала монополістом — компанією, яка майже одноосібно контролює ринок космічних запусків.

Її ракета Falcon 9 — найуспішніша в історії. Програма «спільних поїздок» (rideshare) дає змогу кільком невеликим супутникам летіти однією ракетою. Так запуски подешевшали до рекордно низького рівня.

Конкуренти є: United Launch Alliance, Blue Origin, Rocket Lab. Та за частотою, масою, масштабом і ціною запусків ніхто з них і близько не дотягує до SpaceX. Так вважає Венді Вітмен Кобб (Wendy Whitman Cobb) зі Школи передових повітряних і космічних досліджень на авіабазі Максвелл у штаті Алабама.

Космічний економіст Оґуз Карасу (Oğuz Karasu) з Оксфордської космічної ініціативи (Oxford Space Initiative) наводить показову цифру. Запуски ракет — це лише близько 8% усієї космічної галузі. «Але без цих 8% не буде й усього іншого», — пояснює він.

Це як двері в будинку: вони займають малу частину стіни, але без них усередину не потрапиш.

Оборонний експерт Ендрю Редді (Andrew Reddie) з Каліфорнійського університету в Берклі бачить тут конфлікт інтересів. SpaceX запускає власні супутники Starlink і не має стимулу виводити на орбіту мережі конкурентів. Ще один ризик монополії — зростання цін. Експерти чули скарги, що запуски Falcon 9 дорожчають, а тарифи Starlink помітно зросли від 2020 року.

Чи може Європа запропонувати заміну

Поки що повноцінної альтернативи немає, пише BBC. Головний європейський конкурент — мережа OneWeb французької компанії Eutelsat. У неї близько 600 активних супутників — приблизно в 16 разів менше, ніж у Starlink.

Термінали Eutelsat більші: їх можна поставити на дах авто чи на танк, але не на малий дрон. До того ж вони приблизно вп’ятеро дорожчі, каже колишня гендиректорка компанії Єва Бернеке (Eva Berneke).

Ось що Європа має вже зараз і що з’явиться згодом:

• Govsatcom — мережа ЄС, запущена в січні 2026 року, щоб країни-члени спільно користувалися наявними супутниками. Єврокомісія веде переговори про підключення України. Керувати дронами через неї не можна. На початку 2027 року в Єврокомісії сподіваються залучити комерційних операторів на кшталт OneWeb — тоді можливості розширяться.
• Iris² (вимовляють «Іріс у квадраті») — європейська відповідь Starlink і Starshield для урядів, військових і рятувальників. Мережа має запрацювати у 2029 році, Україні гарантували доступ із першого дня. Проєкт очолює консорціум SpaceRISE: компанії Eutelsat, SES та Hispasat.
• Project Bromo — спільне підприємство Airbus, Leonardo і Thales, поки на дуже ранньому етапі.
• Nokia та ICEYE — фінські компанії оголосили, що вивчають можливість створити супутниковий зв’язок для українських військових.

У Iris² буде лише 348 супутників — приблизно в 29 разів менше, ніж у Starlink. Чи це слабкість? Карі Бінґен вважає, що ні. Частина апаратів літатиме на середній, вищій орбіті.

Уявіть ліхтарик: чим вище його підняти, тим більшу пляму світла він дає. Так і вищі супутники охоплюють більшу ділянку Землі, тож їх потрібно менше.

Венсан Турре налаштований скептичніше: на його думку, Iris² не стане ні проривом, ні рятівником. До того ж швидко нічого не буде. Навіть якби їй зараз дали 8 мільярдів євро, раніше 2032–2033 років на орбіті нічого б не з’явилося, каже Єва Бернеке.

Чому не варто класти всі яйця в один кошик

Отже, відмовлятися від Starlink Україні не варто — потрібні запасні канали. Єва Бернеке порівнює це зі смартфоном. Немає 5G — телефон переходить на 4G, немає 4G — на 3G. Різниця в тому, що повільний зв’язок для оператора дрона може стати смертельним.

Ризик залежності від одного постачальника усвідомлює навіть NASA. За повідомленнями, SpaceX не братиме нових місій на Falcon 9 з 2028 року. У лютому 2026 року неполадки тимчасово зупинили польоти цієї ракети. Під загрозою опинився запуск екіпажу Crew-12 до Міжнародної космічної станції.

Історія вже має застереження. Після катастрофи шатла «Колумбія» у 2003 році, в якій загинули семеро астронавтів, програму шатлів закрили. З 2011 до 2020 року США не запускали людей у космос зі своєї території.

Чому це важливо знати

Космос давно став частиною нашого побуту. Венді Вітмен Кобб нагадує: якщо зникне GPS — супутникова навігація, — не вдасться заправити авто чи зняти готівку в банкоматі. Швидка може не знайти вчасно потрібну адресу. Тож питання, хто контролює доступ до космосу, стосується кожного, а не лише військових.

Раніше ми писали

• СБУ затримала агента ФСБ за спробу активувати 148 Starlink для росіян
• Ілон Маск: геній чи шахрай? Новий фільм від оскароносного режисера
• Ілон Маск і Дженсен Хуанг: чому ШІ впирається в енергію