Як виглядає зображення й що воно зображує?

Двоголовий орел тримає символи вищої влади — скіпетр та державу, а його голови увінчані царськими коронами. Саме такий образ розміщений на Царських вратах Софійського собору та на Софійській дзвіниці. Ці елементи поєднують кілька символічних традицій: біблійні апокрифи, візантійську ідею симфонії влад і мистецькі запити українського бароко.

Хто й чому вивчає цей символ?

Доктор історичних наук Надія Нікітенко представила дослідження «Двоглавий орел: трансформація сакрального образу». За її словами, символ сьогодні сприймають виключно крізь призму «імперських ідеологем сусідньої держави», хоча його справжнє коріння — у Візантії та українському бароко. Кандидат історичних наук Ігор Нетудихаткін і доктор мистецтвознавства Світлана Оляніна також виклали власні дослідження образу. Детальніше про дискусію довкола цих зображень — у матеріалі «Царські врата Софії Київської: що робити з двоголовим орлом?».

Чому символ викликає суперечки саме зараз?

В останні роки двоголовий орел асоціюється насамперед із символікою Росії, що в умовах повномасштабної війни робить його присутність на сакральних об’єктах болючою темою. Генеральна директорка заповідника Неля Куковальська нагадала: закон України 2023 року «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» містить пряму норму — заборона не поширюється на об’єкти всесвітньої спадщини, до яких належить Софія Київська.

Що таке «симфонія влад» у візантійській традиції?

«Симфонія влад» — візантійська концепція гармонійної співпраці церкви й держави, де обидві інституції діють як рівноправні, але розмежовані сфери. Саме ця ідея знайшла відображення в символіці двоголового орла: дві голови уособлювали духовну і світську владу. Концепцію успадкувало українське бароко доби Гетьманщини, яка, за словами Нікітенко, «успадкувала кращі традиції Київської Русі».

Чому це важливо знати

Дискусія довкола двоголового орла — не лише суперечка про символ, а й питання про те, як Україна розрізняє власну культурну спадщину й нав’язані ідеологеми. Розуміння справжнього — домонгольського, візантійського, барокового — походження образу допомагає киянам і всім українцям відстоювати власну ідентичність без спрощень і не втрачати унікальну пам’ять місця.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Музей Гетьманства покаже виставку розпису «Там, де квітне Дивоцвіт». Також ми повідомляли, що ДТЕК повернув світло 1 млн родин після обстрілів, Київщина.