Перейти до основного вмісту

Революційна ялинка на Майдані: як народилась жива інсталяція

Революційна ялинка на Майдані взимку 2014 року стала одним із найвпізнаванніших символів Революції Гідності — і перетворила її на живу художню інсталяцію. Ініціатором прикрашання «йолки» малюнками на тканині виступив художник-реставратор та іконописець Лев Скоп, який намалював першу роботу — образ Великої Богородиці. Нині цей малюнок зберігається у фондовій збірці Музею Майдану, повідомляє «Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum (Facebook)».

28 Серпня 2026 о 19:31|Історія Києва|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Малюнок Великої Богородиці на тканині, намальований Левом Скопом для революційної ялинки на Майдані 2014 року
Фото: Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum (Facebook)

Найважливіше про Київ — у Telegram

Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму

Підписатися

Хто такий Лев Скоп і як він опинився на Майдані?

Лев Скоп — український мистецтвознавець, художник-реставратор, іконописець і викладач Львівської академії мистецтв, автор численних персональних виставок у музеях та галереях України. Він брав активну участь в обох революціях — Помаранчевій і Революції Гідності, перебуваючи на Майдані від перших днів подій зими 2014 року.

Як виникла ідея прикрашати революційну ялинку?

Задум народився з досвіду попередніх років: разом із Миколою Походжаєм Лев Скоп організовував ФранкоФест у Нагуєвичах, де учасники малювали на полотні просто під час фестивалю й одразу вішали роботи на пірамідальну конструкцію. Коли міліція відступила від майданівської ялинки, Скоп і Походжай миттєво побачили в ній «свій об’єкт»: придбали тканину й фарби та розпочали розпис. Першим і найголовнішим образом стала Велика Богородиця пензля Левка Скопа.

Що сталося з ялинкою далі?

Ініціатива швидко переросла в колективну акцію. Покійна дружина Левка Таня намалювала на полотні лик Архистратига Михаїла. Кілька художників спільно створили велике полотно «Сліди у Європу». А потім до прикрашання долучились усі охочі — й ялинка, за словами самого Скопа, «почала жити своїм життям». Так стихійний жест двох художників перетворився на один із найбільш емоційних символів протесту.

Що таке усноісторичний проєкт «Ініціативи Майдану»?

Усна історія — метод збереження пам’яті через записані інтерв’ю з безпосередніми учасниками подій. Національний музей Революції Гідності реалізує проєкт «Ініціативи Майдану: люди, події, свідчення», у межах якого вчений секретар музею Леся Онишко записує розповіді учасників — зокрема інтерв’ю з Левом Скопом, зафіксоване під час фестивалю «Ту Стань. Шлях Героя» на території заповідника Тустань. Подібну роботу з живою пам’яттю міста веде і Музей Однієї Вулиці.

Де зараз зберігається малюнок Великої Богородиці?

Після завершення Революції Гідності образ Великої Богородиці пензля Лева Скопа потрапив до фондової збірки Національного музею Революції Гідності і зберігається там донині. Фотографію малюнку зробив Богдан Пошивайло.

Чому це важливо знати

Революційна ялинка — не просто деталь протестного побуту, а документ колективної творчості й ідентичності. Коли художники перетворили офіційну новорічну конструкцію на народний вівтар, вони зафіксували дух моменту точніше за будь-який репортаж. Зберігати ці артефакти й записувати свідчення їхніх авторів — означає не дати Майдану стати лише датою в підручнику, а лишити його живою частиною міської та національної пам’яті.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, MasterZoo та Suziria представили перший гайд із петгостинності. Також ми повідомляли, що На ВДНГ відбудеться фестиваль ветеранської культури «Прояв».

Автор
Революційна ялинка на Майдані: як народилась жива інсталяція
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →