На Загорівській у Києві вітражі 1976 року визнали спадщиною
У Києві ансамбль із дев’яти вітражів «Історія медицини», створений у 1976 році в медичному корпусі на вул. Загорівській, 1, офіційно визнаний об’єктом культурної спадщини. Наказ Департаменту охорони культурної спадщини датований 5 травня 2026 року — охоронний статус надано як ансамблю загалом, так і кожній із дев’яти композицій, повідомляє БЖ.

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Унікальна монументальна робота радянської доби
Вітражі створили художники-монументалісти Валерій Карась і Марієтта Левханян. Цикл охоплює медицину різних епох і цивілізацій: Київської Русі, Давньої Греції, Китаю, середньовічної Франції та арабського світу. Скляні елементи майстри виготовляли вручну — відливали у формах, додавали барвник і після часткового затвердіння наносили малюнок. За підрахунками КНМЦ, дев’ять композицій можуть складатися з понад 1500 таких елементів. Робота над ансамблем обійшлася дорогою ціною: Валерій Карась зазнав тяжкої травми і втратив одне око.
Вітражі увійшли до пакета з п’яти об’єктів монументального мистецтва, які КНМЦ задокументував у 2025 році. До нього також потрапили декоративний ансамбль Національної бібліотеки України для дітей роботи Ольги Рапай-Маркіш та Олександра Міловзорова і мозаїки Миколи Стороженка на вулиці Андрія Малишка.
Втрати й загрози збереженості
КНМЦ розпочав дослідження ансамблю у 2025 році й виявив суттєві втрати. На початку 2000-х із вітражів «Медицина Київської Русі», «Лікарі Франції середньовіччя» та «Давньоарабські лікарі» демонтували окремі блоки, замінивши їх звичайними вікнами. Ще дві композиції — «Давньогрецька медицина» та «Китайська медицина» — нині закриті для огляду з боку приміщення. Ситуацію ускладнює й те, що всі дев’ять вітражів розташовані в одному корпусі, але мають трьох різних балансоутримувачів: Київську обласну клінічну лікарню, Київський обласний спеціалізований медичний центр і Київський обласний перинатальний центр.
Чому це важливо знати
Охоронний статус фіксує цінність вітражів юридично, але сам собою не гарантує їхнього фізичного збереження. Рішення про реставрацію ансамблю потребує узгодження одразу трьох балансоутримувачів корпусу, а досвід інших київських пам’яток показує, що це не формальність: охоронний статус не завжди зупиняє руйнування об’єкта, якщо власник чи користувач будівлі діє всупереч йому.
Документація і подальші кроки
Для оформлення охоронного статусу мистецтвознавиця Тетяна Мячкова підготувала десять комплектів облікової документації — один на ансамбль і по одному на кожен із дев’яти вітражів. Виявлення, натурні дослідження та фотофіксацію творів виконала фахівчиня відділу обліку об’єктів культурної спадщини Юлія Мельник. Після розгляду на консультативній раді Департамент видав відповідний наказ. Документацію вже передали до Міністерства культури України для розгляду питання про внесення ансамблю до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, однак до реєстру вітражі наразі не внесені.
Як ми раніше писали, охоронний статус не завжди рятує київські пам’ятки: забудовник продовжив демонтаж будівлі на Фролівській, 4 попри її охоронний статус, а за даними Мінкульту, лише в Києві та області росіяни пошкодили 173 пам’ятки культурної спадщини. Вітражі — не єдина техніка монументального скла у столичних будівлях: раніше ми також писали про кольорові вітражі усипальниці у Пущі-Водиці початку XX століття.
Джерело: BZH








