Перейти до основного вмісту

На Фролівській, 4 розбирають пам’ятку XIX ст. попри статус охорони

Забудовник компанія «Реал Славутич 1» продовжує демонтаж будівлі ткацького цеху на вулиці Фролівській, 4 у Києві — попри те, що споруда є частиною пам’ятки містобудування та минулого тижня повторно внесена до Переліку пам’яток міста Києва. Громадська організація «Спадщина» звернулася до Київської міської прокуратури з вимогою зупинити роботи, однак відповіді досі не отримала, повідомляє джерело.

16 Травня 2026 о 9:28|Регіональні новини|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Будівля ткацького цеху XIX століття на Фролівській 4 у Подолі — процес демонтажу, кран і будівельна техніка на майданчику
Фото: Спадщина | 1920×1080

Що руйнують на Фролівській?

Будинок ткацького цеху на Фролівській, 4 зведено у XIX столітті. На початку XX століття тут діяла текстильна фабрика Сави Морозова. Будівля входить до складу пам’ятки містобудування «Комплекс будівель Контрактової площі» — одного з найцінніших архітектурних ансамблів Подолу.

Особливу культурну цінність становили вітрини першого поверху: у них зберігся унікальний механізм механічних ролетів 1900-х років. Однак минулого тижня забудовник демонтував їх і, за даними «Спадщини», просто викинув. Тепер знесення поширилося на верхній поверх будівлі — все це відбувається за намальованим фасадом, що приховує реальний масштаб руйнувань від перехожих.

Хто стоїть за знесенням?

За демонтажем пам’ятки стоїть компанія «Реал Славутич 1». За даними «Спадщини», бенефіціаром компанії є уродженець Росії Роман Лунін — власник мережі Retail Group, якій належать торгові марки «Велика Кишеня» та «Велмарт».

Громадська організація також звертає увагу на те, що Retail Group співпрацює з бельгійською компанією Puratos Group, яка, за їхніми даними, продовжує роботу в Росії та сплачує там податки. «Спадщина» наголошує: ці кошти поповнюють бюджет держави-агресора і опосередковано фінансують війну проти України.

Що вимагають активісти від прокуратури?

Після повторного внесення будівлі до Переліку пам’яток міста Києва «Спадщина» офіційно звернулася до Київської міської прокуратури з проханням зупинити будівельні роботи. Однак, незважаючи на офіційний охоронний статус об’єкта та численні звернення громадян, демонтаж не припиняється: на майданчик завезли кран, і темп руйнування лише зростає.

Активісти публічно вимагають від прокурорів пояснити, чому роботи тривають попри статус пам’ятки, і повідомити, які конкретні заходи вжито для їх зупинки та притягнення забудовника до відповідальності. Відповіді від прокуратури на момент публікації немає.

Ситуація з Фролівською, 4 — не перший подібний випадок у Києві. Знесення історичних споруд під прикриттям «реконструкції» або за ширмами стало поширеною практикою забудовників у центральних районах міста. Охоронний статус пам’ятки нерідко не стає реальною перешкодою для демонтажу, якщо контрольні органи не реагують оперативно.

Будівля на Фролівській розташована в безпосередній близькості до Контрактової площі — серця історичного Подолу. Цей район перебуває під постійним тиском забудовників, а втрата кожного автентичного об’єкта змінює характер кварталу незворотно.

Чому це важливо знати

Будинок ткацького цеху на Фролівській, 4 — частина унікального промислово-архітектурного середовища Подолу, яке формувалося понад два століття. Його знесення означає безповоротну втрату матеріального свідчення київської індустріальної та купецької історії. Бездіяльність контрольних органів у таких випадках створює прецедент: забудовники отримують сигнал, що охоронний статус пам’ятки не є реальною перешкодою, а культурна спадщина міста залишається беззахисною.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, будинок 1840-х на Бульварі Шевченка, 30 знесли ще у 1998 році — подібна практика руйнування київської архітектурної спадщини в Києві триває десятиліттями.

Автор
На Фролівській, 4 розбирають пам'ятку XIX ст. попри статус охорони
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →