Школу з атріумом і зимовим садом знесли заради «Мандарин-Плаза»
Унікальна київська школа №78 на вул. Басейній, 4, зведена у 1962–1963 роках за проектом архітекторів В. Колчинського та М. Хараша й інженера Г. Пожарського, була знесена у 2001 році, щоб звільнити місце для торговельного центру «Мандарин-Плаза», повідомляє Київ якого немає Втрачені пам’ятки.

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Атріум із зимовим садом і мозаїка на фасаді
Головна особливість будівлі — внутрішнє планування, якого до того не знала жодна школа в Україні. На першому поверсі розташовувався просторий хол-атріум із зимовим садом; на нього дивилися великі внутрішні балкони з верхніх поверхів. Зовні споруда нагадувала конструктивізм: горизонтальні вікна займали більшу частину чолового фасаду. У його верхній частині було розміщено мозаїчне панно на тему юності.
Незважаючи на скромний вигляд ззовні, школа вважалася символом інноваційних підходів у будівництві навчальних закладів радянського Києва 1960-х.
Що стало зі школою після знесення
У 2001 році будівлю знесли — на її місці постав торговельний центр «Мандарин-Плаза». Навчальний заклад переїхав у нове приміщення на вул. Шота Руставелі, 47.
Втрата школи на Басейній — не поодинокий випадок зникнення київської архітектурної спадщини. Як ми раніше писали, культурне середовище міста намагаються зберігати й через виставкові проєкти, зокрема у Софії Київській.
Чому це важливо знати
Школа №78 на Басейній — приклад того, як унікальна архітектура повоєнного модернізму зникала під час забудовного буму 2000-х. Будівля простояла менш ніж 40 років і не встигла отримати статус пам’ятки. Її знесення залишається одним із символів втраченого архітектурного Києва того десятиліття.
Більше культурних подій та афіша Києва — на сторінці афіші kyiv.news.
Раніше ми писали
Більше новин Києва і області — на kyiv.news.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →







