«Великі війни зазвичай не є надто довгими, і зазвичай не починаються з інтенсивних бойових дій. Натомість… саме ескалація є основним механізмом, через який війни ставали великими за останні 200 років.»

Війна як стохастична ескалація

У дослідженні проаналізовано цивільні та міждержавні війни в 1946–2008 роках. Розроблена модель показує: ескалація є загальною властивістю усіх воєнних конфліктів.

«Динаміка ескалації — фундаментальна характеристика збройних конфліктів.»

У моделі ескалація визначається факторами ламаної динаміки бою (збільшення або спад через кожен рік). Дані свідчать, що масштаби війн визначаються саме цим процесом.

Ключовий фактор великої війни — ресурси на ескалацію

«Суттєва ескалація конфлікту, ймовірно, потребуватиме нарощування зусиль для ведення війни…»

Перехід війни від локальної до світової залежить від можливості її фінансувати. Це має прямий зв’язок із геополітичним контекстом: держави, які можуть і хочуть вкладати ресурси, фактично пришвидшують ймовірність розростання конфлікту.

Границя між громадянськими та міждержавними війнами

Громадянські війни у довгостроковій динаміці тримаються більш-менш орієнтовної інтенсивності — близько 500 бойових загиблих на рік. Громадянські війни мають схильність до деескалації — на відміну від міждержавних.

«Дуже великі громадянські війни демонструють помірну системну схильність до деескалації… Натомість, міждержавні війни залишаються так само схильними до ескалації, незалежно від того, наскільки великим став конфлікт.»

Для війни Росії проти України ці дані мають особливу цінність: ми маємо справу з класичним міждержавним конфліктом, у якому інерція ескалації не знижується, а зберігається.

Системне перезавантаження світу через війни — це не метафора

«Без чіткого розуміння того, як війни стають великими, дебати щодо ймовірності масштабних і руйнівних конфліктів залишаються неповними, а ризики — невизначеними.»

Це підтвердження: війна — не просто політична гра або результат дипломатичних прорахунків. Це явище з власною внутрішньою логікою, властивою самоорганізованим критичним системам. Якщо в системі є енергія для ескалації — війна продовжиться, навіть якщо її спробують заморозити.

Чому це важливо знати

Це дослідження Аарона Клаузета руйнує поширене уявлення про те, що «великі війни» можна спрогнозувати або уникнути шляхом переговорів. Його висновки підтверджують: ескалація — не випадковість, а закономірний імовірнісний процес, який запускається в межах самих суспільств. Це означає, що ризики світової війни не зменшуються автоматично зі «стриманістю» сторін. Навпаки — наявність ресурсів для ведення війни робить її масштабування дедалі ймовірнішим.

Для України, яка перебуває у стані міждержавного конфлікту, ці висновки мають прямий сенс: ескалація триває, і фактори її розгортання — фінансування, інерція, реакція союзників — набагато важливіші за декларації.