У центрі уваги — не лише торговельна війна, що різко загострилась навесні 2025 року через нові тарифи Дональда Трампа, але й глибша стратегічна боротьба за домінування у XXI столітті.

Тарифна ескалація: новий виток конфлікту

У квітні 2025 року адміністрація Трампа ввела 145% додаткових мит на китайські товари, на що Пекін відповів 125% тарифами на американський імпорт. Ефект відчутний миттєво: Amazon скасовує замовлення з Китаю, контейнери залишаються в портах. Це не просто торгова суперечка, а свідоме зіткнення, яке Сі Цзіньпін трактує як повторення «століття приниження», під час якого Захід насильно відкривав китайський ринок.

Китай відповідає асиметрично: не економіка, а геополітика

Як наголошує Еліс Екман з EUISS, кінцева мета Китаю — не лише економічна, а геостратегічна. І в цьому Сі Цзіньпін готовий заплатити ціну за ескалацію. Незважаючи на економічну залежність від американського ринку, авторитарна система дає Пекіну переваги:

• обмеження виведення капіталу,
• державна скупка акцій для стабілізації ринку,
• контроль над наративом через пропаганду,
• експортний контроль на критично важливі ресурси, зокрема рідкоземельні елементи, на які Китай має майже монополію.

Сі Цзіньпін готувався з 2012 року

З перших днів на посаді, Сі передбачив конфлікт зі США. Його відповідь:

1. Ініціатива “Один пояс — один шлях” (2013) — глобальне інфраструктурне проникнення.
2. China 2025 (2015) — державна стратегія створення технологічних чемпіонів.
3. Мілітаризація — модернізація армії для готовності до гібридного конфлікту.
4. Культурна автономія — “Ne Zha 2” — найкасовіший неамериканський фільм в історії та тріумф китайської анімації.

Пандемія COVID-19, конфлікт навколо Huawei, санкції проти напівпровідників — усе це Пекін сприймає як спроби Заходу стримати підйом Китаю.

Втрата довіри до США — вікно можливостей для Пекіна

Автори статті та цитовані експерти, як Франсуа Шімітс та Адам Позен, вказують: хаос, створений адміністрацією Трампа, Пекін трактує як ознаку занепаду Заходу. Від Brexit до штурму Капітолію, — усе це формує переконання, що час Китаю настав.

«Час і імпульс на нашому боці», — заявив Сі після подій 2021 року.

У довгостроковій грі Китай бачить вигоду від ослаблення альянсів США, розриву ланцюгів довіри, виходу США з міжнародних організацій.

Геополітичні наслідки

• Китай зміцнює зв’язки з Глобальним Півднем, зокрема АСЕАН.
• Просуває власні технології як альтернативу західним.
• Виглядає більш стабільним і передбачуваним гравцем порівняно з США.
• Використовує торговельну війну як тест: хто витримає довше.

Чи можливий збройний конфлікт?

Хоча прямої війни між ядерними державами ніхто не бажає, ескалація в Тайванській протоці — цілком реальний сценарій. Якщо нинішня логіка торговельного протистояння збережеться, інцидент на морі може стати іскрою.

Чому це важливо знати

Китай не лише реагує на зовнішні загрози — він системно реалізує стратегічну програму переосмислення світового порядку, де США більше не домінують. Торговельна війна з Трампом — лише черговий етап у великій грі. Україна та Європа, спостерігаючи за цим зіткненням титанів, мають оцінювати нову реальність: мультиполярність, гібридна конкуренція і стратегічна нестабільність — це не тимчасове явище, а нова норма.