Будинок Сніжка-Хлєбнікової: скандал, що зламав кар’єру архітектора
«Пряниковий» будинок із кутовою вежею на Площі Українських Героїв — прибутковий будинок Сніжка-Хлєбнікової — зведений на початку XX століття і вважається однією з найвідоміших архітектурних перлин старого Києва. Проєкт 1897 року створив архітектор Михайло Артинов, однак невдовзі його кар’єру зруйнував скандал із коштовностями. У радянський час будівля втратила вежечку та мансардний поверх, частково відновлені лише у 2000-х, — повідомляє «Реновація UA».

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Спадкоємці цегляного магната і «пряниковий» фасад
Будинок звели на замовлення спадкоємців цегляного магната Адама Сніжка — Іллі Сніжка та Олени Хлєбнікової. Характерна кутова вежа, виразний фасад і монограми замовників, що збереглися донині, зробили споруду впізнаваною. Саме за декоративністю та пластикою фасаду будинок і отримав народне прізвисько «пряниковий». На межі XIX–XX століть він уособлював амбіції нових київських домовласників, які прагнули увічнити своє ім’я в камені. Кутова вежа слугувала не лише прикрасою: акцентовані наріжні елементи були типовим прийомом тогочасної київської забудови, що виділяв споруду в щільній вуличній сітці.
Хто такий Михайло Артинов і чому скандал зламав його кар’єру?
Михайло Артинов — автор проєкту будинку 1897 року. Прибутковий будинок Сніжка-Хлєбнікової став вершиною його творчої спадщини. Проте вже на початку 1900-х років архітектор випадково опинився у скандальній ситуації, пов’язаній з аферою з коштовностями. Після початку розслідування репутацію Артинова було зруйновано: потенційні клієнти відмовилися від співпраці з ним. Так одна гучна справа поставила крапку в кар’єрі зодчого.
Утім, будинок Сніжка-Хлєбнікової — не єдина київська робота Артинова. За його проєктами в місті звели особняк на розі Інститутської та Садової 1896 року, який не зберігся, дитячу лікарню Товариства надання допомоги хворим дітям на Бульварно-Кудрявській, Лук’янівський народний дім на Дегтярівській та житловий будинок Равиковича на Софіївській, йдеться в Енциклопедії Сучасної України.
У радянський час будинок втратив вежу та мансарду
У радянський час будівлю націоналізували й облаштували в ній комунальне житло. Під час Другої світової війни вона сильно постраждала. Після відбудови у 1950-х роках будинок втратив оригінальну вежечку та мансардний поверх — характерні елементи, що надавали споруді особливого силуету. Подібна доля спіткала чимало київських пам’яток тієї доби: будинок Бродських на Хрещатику також назавжди втратив свої вежі. Не всім так пощастило, як будинку Сніжка-Хлєбнікової — у 2000-х вежечку та мансарду відновили, щоправда вже в іншому вигляді.
Що таке прибутковий будинок?
Прибутковий будинок — багатоквартирна споруда, зведена власником із метою здачі квартир в оренду та отримання постійного доходу. На межі XIX–XX століть такі будинки були основним типом міського житла в Києві та інших великих містах імперії. Їхні фасади нерідко ретельно прикрашали: ошатний вигляд приваблював заможніших орендарів і підвищував престиж господаря. Власники нерідко самі мешкали в одній із квартир, а решту здавали; перші поверхи зазвичай займали крамниці та контори.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, особняк на Виноградному провулку пережив пожежу та п’ятьох господарів. Також ми розповідали, як зникла Іллінська церква на Жилянській — унікальна пам’ятка 1914 року.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →







