Замок Річарда на Андріївському узвозі: загадки будівлі з виттям у димарях
Замок Річарда на Андріївському узвозі — одна з найзагадковіших будівель Києва. Його назву пов’язують з англійським королем Річардом Левове Серце або з колишнім уланом Річардом Юревичем, а моторошне виття з димарів десятиліттями породжувало легенди про привидів. Останніх мешканців відселили у 1980 році, а у 2023-му навколо пам’ятки спалахнув скандал через надбудову, повідомляє спільнота «Реновація UA».

Звідки взялася королівська назва замку?
Походження назви досі залишається предметом суперечок. За однією версією, будівлю охрестили на честь англійського короля Річарда Левове Серце — героя роману «Айвенго». Готичні обриси споруди справді нагадують середньовічний замок, тож літературна асоціація прижилася серед киян.
Друга версія куди прозаїчніша: назва пішла від Річарда Юревича — колишнього улана польської армії, який мешкав у будинку на початку ХХ століття. Яка з версій правдива, достеменно невідомо, але обидві лише додають споруді загадковості.
Чому з димарів замку лунало моторошне виття?
Найвідоміша легенда замку — дивні звуки, що доносилися з димарів. Дехто з киян вважав будівлю містичною та населеною привидами. Розгадку знайшов професор Степан Голубєв: виття створювали яєчна шкаралупа та пляшки, заховані в димоході.
За однією з версій, це була помста будівельників скупому замовнику. Робітники нібито навмисно замурували в димар предмети, які на вітрі перетворювали будинок на «дім з привидами» — і зіпсували йому репутацію на десятиліття вперед.
Хто такий улан?
Улани — рід легкої кавалерії, що з’явився у польсько-литовському війську та згодом поширився арміями Європи. Уланів вирізняли характерні мундири з чотирикутними шапками та озброєння списами. На початку ХХ століття колишні військові нерідко оселялися у великих містах — саме так, за однією з версій, у будинку на Андріївському узвозі з’явився Річард Юревич, чиє ім’я могло дати замку назву.
Що відбувалося у стінах замку?
Будівля пережила чимало історичних епізодів. У 1905–1906 роках тут працювала редакція сатиричного журналу «Шершень». Під час Другої світової війни у замку переховувалися євреї — споруда стала прихистком для людей, яким загрожувала смерть.
Як житловий будинок замок проіснував до 1980 року, коли звідси відселили останніх мешканців.
Що з пам’яткою сьогодні?
У 2023 році навколо замку виник скандал: на пам’ятці з’явилася надбудова з бетонних блоків. Після розголосу власника зобов’язали замінити бетонні блоки на цегляні. Доля однієї з найвпізнаваніших будівель Андріївського узвозу досі привертає увагу киян і захисників спадщини — як і інші архітектурні загадки столиці, серед яких циліндричні вежі-«ромашки» на Оболонській площі.
Чому це важливо знати
Замок Річарда — не просто декорація Андріївського узвозу, а свідок понад століття київської історії: від сатиричного «Шершня» до порятунку людей у війну. Історія зі скандальною надбудовою 2023 року показує, що навіть найвідоміші пам’ятки залишаються вразливими. Коли кияни знають справжні історії своїх будівель — легенди, людей, драми — місто перестає бути анонімним. А пам’ятка, про яку пам’ятають, має значно більше шансів вціліти, ніж та, повз яку просто проходять.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, «Літо в Софії»: освітній табір для дітей у Київському заповіднику. Також ми повідомляли, що До Дня Києва киянам пропонують 11 безплатних екскурсій.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →









