Якою була Володимирська між Софійською і Театральною площами
Тривалий час непарна сторона Володимирської вулиці на відтинку між Софійською та Театральною площами мала доволі скромний вигляд. Тут стояли окремі садиби з одно- та двоповерховими особняками, зведеними у 1860–1880-х роках. Жодних монументальних споруд, які сьогодні визначають обличчя цієї частини міста, тоді ще не існувало.
У садибі на Володимирській, 33 розташовувався особняк Георгія Рейна — знаного в місті професора кафедри акушерства університету Св. Володимира. Його будинок був типовим зразком тогочасної забудови центральних київських вулиць.
Навіщо швидка допомога купила садибу професора
У 1910 році садибу разом із будинком викупило київське Товариство швидкої медичної допомоги. Гроші на купівлю пожертвували відомі меценати Олександр Терещенко та Лазар Бродський. На цій ділянці планували облаштувати цілий комплекс рятувальної станції швидкої допомоги.
Однак уже через два роки плани змінилися. Товариство обміняло садибу на ділянку за адресою Рейтарська, 22, що належала Київському губернському земству. Нова ділянка була у півтори рази більша за попередню, що й стало головним аргументом для обміну.
Що земство збудувало на місці особняка
Отримавши у власність садибу на Володимирській, 33, губернське земство знесло будинок Рейна. У 1913 році тут заклали великий будинок для представницьких органів Київської губернії за проєктом архітектора Володимира Щуко.
Монументальна споруда зайняла наріжну ділянку на розі Володимирської та Ірининської вулиць. Будівництво перервала Перша світова війна. Завершити споруду вдалося лише у 1920-х роках — остаточно роботи закінчили у 1928 році, вже за радянської влади. У різні часи в будівлі розміщувалися профспілки, ЦК КП(б)У, а згодом — органи державної безпеки. Нині тут розташований головний офіс СБУ.
Фотоальбом: Володимирська, 33 на старих знімках
Чому це важливо знати
Історія садиби на Володимирській, 33 показує, як змінювався центр Києва на початку XX століття: скромні особняки поступалися місцем монументальним адміністративним спорудам. Знесений будинок професора Рейна — одна з багатьох втрачених пам’яток старого Києва, пам’ять про які зберігають лише старі листівки та архівні фото. Знання таких історій допомагає киянам глибше розуміти, чому місто виглядає саме так, як сьогодні.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, проблема збереження історичної забудови Києва залишається актуальною і нині — палацик Мерінгів на Великій Житомирській руйнується, а інспекторів не пускають до будівлі. Також ми розповідали про «Музейний тиждень» у столиці, під час якого киян знайомили з музеями, що зберігають пам’ять про історію міста.
Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →
