Президент Росії Володимир Путін 11 квітня 2025 року оголосив про нову фазу флотської програми: протягом наступного десятиліття на модернізацію ВМФ буде спрямовано 8,4 трильйона рублів, тобто близько 100 мільярдів доларів. Про це повідомило Newsweek, посилаючись на заяви, зроблені під час засідання у Санкт-Петербурзі та поширені через офіційний Telegram-канал Кремля.

Заява пролунала на тлі активної військової фази російсько-української війни та напередодні зустрічі Путіна зі спецпосланцем США Стівом Віткоффим, який також перебував у місті.

Основні акценти нової програми

За словами Путіна, пріоритетом стануть:

• розвиток стратегічного ядерного компоненту ВМФ,
• серійне виробництво надсучасних підводних човнів,
• розгортання гіперзвукових ракет «Циркон»,
• розширення присутності по всій береговій лінії від Калінінграда до Владивостока.

«Протягом останніх років ми реалізовуємо масштабну програму модернізації ВМФ. Усі компоненти флоту — надводні кораблі, підводні човни, авіація — мають бути враховані в державній програмі озброєння», — заявив Путін, цитує ТАСС.

Що вже зроблено?

Путін повідомив, що за останні п’ять років Росія вже побудувала 49 кораблів, зокрема:

• 4 стратегічні ракетоносці проекту «Борей-А»,
• 4 багатофункціональні атомні підводні човни проекту «Ясень-М»,
• підводний човен «Перм» з гіперзвуковими ракетами «Циркон», спущений на воду в березні в Мурманській області.

Це демонструє не лише збереження промислових потужностей, а й акцент на технологічно просунуте ядерне стримування на морі.

Контекст: втрати та мотиви

Російський флот зазнав значних втрат у Чорному морі під час війни проти України. За даними Києва, до середини 2024 року Україна знищила або вивела з ладу близько третини кораблів Чорноморського флоту. Серед втрачених — фрегат «Адмірал Макаров», десантні кораблі й патрульні катери.

Таким чином, нова програма може слугувати відповіддю на приниження та дефіцит бойових спроможностей, з якими РФ стикнулася у війні з Україною. Водночас вона підкріплює довгострокову стратегію проєкції сили — не лише в Європі, але й у Тихоокеанському регіоні.

Паралельна дипломатія: Віткофф у Путіна

Примітно, що ця демонстрація сили збіглася в часі з візитом спецпосланця США Стіва Віткоффа, який зустрівся з Путіним у той самий день, 11 квітня. За словами Newsweek, вони обговорювали українське врегулювання та можливу особисту зустріч Путіна з Трампом. Кремль поширив фото рукостискання лідерів через свої канали.

Що далі?

Попри величезну суму анонсованого фінансування, Путін не уточнив:

• на які саме проєкти будуть спрямовані кошти,
• які терміни реалізації окремих етапів,
• як буде відбуватися імпортозаміщення на тлі санкцій.

Аналітики зазначають: ця програма має не лише воєнно-промисловий, а й геополітичний характер, особливо з огляду на плани Кремля розширити вплив у Середземномор’ї, Арктиці й Тихому океані.

Чому це важливо знати

Оголошення Путіна про $100-мільярдну програму модернізації флоту сигналізує про довгострокові амбіції Росії у морській сфері — попри значні втрати та санкційний тиск. Це виклик не лише Україні, але й США, НАТО і країнам Азійсько-Тихоокеанського регіону. В умовах нестабільності на фронті та економічної ізоляції Кремль робить ставку на силу як аргумент у переговорах, поєднуючи публічне прагнення миру з нарощуванням ядерного потенціалу. Така політика загрожує новою фазою конфронтації на морях і в глобальній геополітиці.