Перейти до основного вмісту

Департамент охорони спадщини Києва звітував за І квартал 2026 року

У першому кварталі 2026 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА провів масштабну роботу з виявлення, обліку та реставрації київських пам’яток. Підсумки діяльності були представлені на засіданні Постійної комісії Київради з питань збереження та захисту культурної спадщини, повідомляє КМДА. Окрім охоронної роботи, відомство реалізовувало проєкти міжнародної співпраці та культурно-просвітницькі ініціативи.

22 Травня 2026 о 15:29|Культура|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Засідання комісії Київради з питань збереження культурної спадщини Києва
Фото: КМДА | 1920×1080

Що входило до роботи департаменту в першому кварталі?

Протягом перших трьох місяців 2026 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА зосередив зусилля на кількох ключових напрямах. Передусім — виявлення та облік пам’яток: фахівці здійснювали моніторинг стану об’єктів культурної спадщини на території міста, фіксували нові знахідки та актуалізували наявні реєстри.

Паралельно тривала реставраційна діяльність. Київ зберігає сотні пам’яток архітектури, монументального мистецтва та археології, що потребують постійного фахового догляду. Реставраційні роботи, здійснювані у межах міської програми, спрямовані на збереження автентичного вигляду будівель і споруд, які формують унікальне обличчя столиці.

Не менш важливим напрямом залишається музеєфікація — перетворення окремих об’єктів на доступні для відвідувачів культурні простори. Цей процес дає змогу не лише зберегти спадщину, а й зробити її частиною живого міського середовища, доступною для киян і туристів.

Яку роль відіграє міжнародна співпраця у збереженні пам’яток?

Окремим пріоритетом у звітному кварталі стала міжнародна співпраця. В умовах воєнного часу захист культурної спадщини України набуває особливого значення — і не лише в межах країни, а й у глобальному вимірі. Департамент взаємодіє з міжнародними організаціями та партнерами, які сприяють документуванню, захисту та відновленню київських пам’яток.

Така співпраця передбачає обмін досвідом, залучення міжнародних експертів і, у деяких випадках, фінансову підтримку реставраційних проєктів. Культурно-просвітницькі заходи, які також увійшли до звіту за перший квартал, спрямовані на підвищення обізнаності киян щодо цінності архітектурної та історичної спадщини міста. Як ми раніше писали, просвітницька складова є невіддільною від системної охоронної роботи.

Як результати кварталу оцінює комісія Київради?

Підсумки роботи були заслухані на засіданні Постійної комісії Київради з питань збереження та захисту культурної спадщини. Це регулярний формат звітності, який забезпечує громадський і депутатський контроль за діяльністю департаменту.

За словами представників відомства, збереження культурної спадщини Києва є системною політикою міста, яку послідовно реалізують попри виклики воєнного часу. Як ми раніше писали, саме системний підхід — на відміну від точкових заходів — дозволяє ефективно захищати об’єкти, що мають національне та світове значення.

Робота департаменту охоплює як внесені до реєстрів пам’ятки, так і об’єкти, що перебувають у процесі оформлення охоронного статусу. Це особливо важливо в умовах, коли ризики для культурної спадщини зростають — як через бойові дії, так і через стихійні процеси у будівельній сфері та несанкціоновані втручання в об’єкти.

Чому це важливо знати

Культурна спадщина Києва — це не лише туристичний ресурс, а й частина ідентичності міста і країни. Звіт департаменту свідчить, що попри воєнний час охоронна робота не зупиняється. Для киян це означає, що пам’ятки поруч із їхніми домівками перебувають під наглядом, а рішення щодо реставрації та музеєфікації ухвалюються прозоро — за участю депутатського корпусу та міжнародних партнерів.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, каланча на Подолі стане оглядовим майданчиком після реставрації — ще один приклад того, як пам’ятки повертають до активного міського життя.

Автор
Департамент охорони спадщини Києва звітував за І квартал 2026 року
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →