Хто розчищав і що встигли зробити за шість годин

До толоки долучилися ГО «Сміливі відновлювати», ГО «Україна Інкогніта», небайдужі кияни та комунальні служби Подільського району — дві вантажівки й два трактори, один із яких мав дробарку. Учасники вирізали чагарники, подробили їх на тріску (яка стане паливом) і вивезли 16 кубів сміття, залишеного будівельниками Воздвиженки.Голова Подільської РДА Володимир Наконечний особисто взяв участь у заході. Керівник ДІАЗ «Стародавній Київ» Роман Маленков розповів, як все почалося: ініціатором виступив Віталій Селик, директор благодійного фонду «Сміливі відновлювати», після чого до організації підключилися Департамент охорони культурної спадщини КМДА та Подільська РДА.

Яким може бути майбутнє будівлі

За словами Романа Маленкова, будівля колишнього музею — суцільна руїна, яка після двох пожеж тримається на межі. Єдина можлива концепція, на думку організаторів, — «романтична руїна» з культурним простором навколо. Планується створити комісію з профільних фахівців і креативників, щоб вирішити, як саме розвиватиметься це місце.

Хто такий Григорій Світлицький

Григорій Світлицький (1872–1948) — видатний український живописець, перший Народний художник УРСР, якого сучасники називали «поетом місячних ночей». Він 16 років керував реставраційними роботами Ісакіївського собору в Петербурзі, а 1919 року повернувся до Києва й оселився у батьківському будинку на Дегтярній, 30, де прожив до кінця життя. Розписи художника прикрашають інтер’єри Хрестовоздвиженської церкви на Подолі. Музей відкрили у 1958 році — нині будівля потребує відновлення.

Чому це важливо знати

Руїни Музею Світлицького — не лише питання збереження пам’яті про видатного художника. Це приклад того, як громадська ініціатива здатна змінити занедбаний куток елітного кварталу. Якщо культурний простір таки з’явиться, Поділ отримає нову точку притягнення — і ще один привід говорити про спадщину міста не лише у дні річниць.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, ДІАЗ «Стародавній Київ» давно виборює майбутнє цієї адреси — толока стала першим реальним кроком після тривалих переговорів. Також нагадаємо про толоку на Замковій горі, де громада доглядає за могилами козаків, розстріляних росіянами.