Перейти до основного вмісту

Толока в Пущі-Водиці: активісти очистили ліс, який намагаються забудувати

Громадська організація «Київська Пуща» разом із місцевими жителями та небайдужими киянами провела толоку 16 травня в Пущі-Водиці — рекреаційному лісі, який роками перебуває під загрозою незаконної забудови. Учасники акції повністю розчистили найзасміченіші ділянки лісового кварталу та вкотре привернули увагу до проблеми земельного дерибану на цій території, повідомляє ГО «Київська Пуща».

17 Травня 2026 о 8:30|Суспільство|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Волонтери ГО Київська Пуща прибирають сміття в лісі Пущі-Водиці під час толоки 16 травня 2026 року
Фото: ГО «Київська Пуща» | 1920×1080

Як понад 10 гектарів лісу опинилися в приватних руках?

Історія земельного конфлікту навколо Пущі-Водиці сягає корінням у 2007–2009 роки. Саме тоді депутати Київради часів каденції Довгого-Черновецького незаконно вивели понад 10 гектарів державного лісу з лісового фонду, незважаючи на те, що ділянки розташовані в охоронній зоні Пущі-Водиці. Земля була передана у приватну власність фізичним особам.

Показово, що серед отримувачів ділянок, за даними ГО «Київська Пуща», опинилися цілі родини прокурорів. Саме це, на думку активістів, і пояснює, чому повернути незаконно вилучені землі в комунальну власність не вдається вже багато років попри численні спроби. Судові та адміністративні механізми наштовхуються на системний спротив.

Практичним наслідком зміни статусу землі стала неможливість для лісників повноцінно доглядати за цими ділянками. Формально «приватна» територія залишалася без належного господаря, що призвело до накопичення сміття — як від випадкових відвідувачів, так і від частини місцевих мешканців.

Які нові загрози з’явилися 2026 року?

Ситуація загострилася у 2026 році. За інформацією організації, на спірних ділянках розпочалося незаконне встановлення електричної підстанції та підведення електроенергії — очевидна підготовка до капітального будівництва. Активісти розцінюють ці дії як черговий крок до знищення вікового лісу попри відсутність необхідних дозволів і судові суперечки щодо права власності на землю.

Пуща-Водиця — один із небагатьох великих лісових масивів у межах Києва, який виконує функцію «легень» міста та регулює його мікроклімат. Знищення дорослих дерев є незворотним процесом: відновлення такого лісу потребує десятиліть. Саме тому екологи та громадські активісти наполягають на тому, що будь-яке будівництво тут неприпустиме незалежно від статусу ділянок у реєстрах.

Що вдалося зробити під час толоки?

Під час акції команда ГО «Київська Пуща», місцеві жителі та гості заходу спільно розчистили найзасміченіші лісові ділянки кварталу, вивізши, за словами організаторів, тонни відходів. Учасники толоки підкреслюють: прибирання — це не лише екологічна, а й громадянська дія, яка демонструє, що мешканці міста вважають цей ліс своїм і не збираються мовчки спостерігати за його знищенням.

Організатори закликають киян долучатися до захисту Пущі-Водиці та нагадують, що в умовах кліматичних змін, посух і загрози опустелення збереження дорослого міського лісу є питанням здоров’я та якості життя для всього міста. Як ми раніше писали, громада Пущі-Водиці вже планувала подібну акцію і закликала киян долучитися до прибирання лісу.

Чому це важливо знати

Пуща-Водиця — унікальний рекреаційний ліс у межах Києва, що регулює мікроклімат і є місцем відпочинку для тисяч городян. Якщо забудова спірних ділянок відбудеться, місто безповоротно втратить частину лісового масиву. Ця справа також є показовим прикладом того, як незаконні рішення часів земельного дерибану продовжують загрожувати громадським інтересам через десятиліття після їх ухвалення.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, громада Пущі-Водиці збиралася разом, щоб доглянути парк і привернути увагу до загрози забудови.

Автор
Толока в Пущі-Водиці: активісти очистили ліс, який намагаються забудувати
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →