Хто такий Григорій Світлицький

Григорій Світлицький — перша постать у вітчизняному мистецтві, яка отримала звання народного художника УРСР. У 1946 році його визнали першим народним художником УРСР, а через рік він став професором Київського художнього інституту.

Сучасники називали Світлицького «поетом місячних ночей» через його майстерність у зображенні нічних пейзажів. З 1901 по 1917 рік він очолював групу з реставрації Ісакіївського собору — 16 років роботи над одним із найбільших православних храмів світу.

Він навчався в Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, де викладали Микола Пимоненко, Харитон Платонов та Михайло Врубель. Художник також розписував Хрестовоздвиженську церкву на Подолі та брав участь у створенні орнаментів Володимирського собору. Окрім живопису, Світлицький був музикантом, скрипалем і композитором.

Від розквіту до руїни

У 1919 році Світлицький назавжди повертається до Києва після революційних потрясінь у Петербурзі, де він втратив дружину та сина. Художник оселився у батьківському будинку на Дегтярній, 30, де влаштував майстерню та прожив до смерті 28 липня 1948 року.

У 1958 році у будинку відкрився музей Григорія Світлицького на громадських засадах, а будівлю під музей разом із меблями, картинами та особистими речами художника подарував державі Анатолій Гуляницький — чоловік онучки Світлицького. Експозиція налічувала 544 експонати.

27 січня 1970 року будинок взяли на облік як пам’ятку історії місцевого значення. Музей функціонував понад 30 років, але у 1992 році його закрили «на реконструкцію». Після цього почався занепад.

У 2012 році невідомі вкрали всі експонати та знищили погруддя Світлицького. У 2015 році нащадки художника створили петицію щодо відродження музею на сайті Київської міської ради, але вона набрала лише 260 підписів. Основні фонди були передані до Музею історії Києва, де зберігаються досі.

Що залишилося сьогодні

За словами Романа Маленкова, будівля музею зазнала численних руйнувань — її палили, нищили, фактично перетворили на руїну. Територія заросла дикою рослинністю та перетворилася на безлюдний острівець серед новобудов елітної Воздвиженки.

Музей фактично зник із публічного простору — його немає у відкритих реєстрах, хоча будівля залишається пам’яткою історії місцевого значення та частиною території ДІАЗ «Стародавній Київ».

Сьогодні будинок — це зруйнований дах, пошкоджені стіни та зарослий фруктовий сад, який колись доглядав сам художник. Навколо зводиться житловий комплекс «Подол-град».

План ДІАЗ на 2026 рік

Керівник заповідника Роман Маленков чесно визнає: «Відновити музей у первісному вигляді нині можливості немає ніякої. Ніхто не дасть мільйонів на такий проект». Замість повної реставрації ДІАЗ планує інший підхід до збереження спадщини.

Команда заповідника має намір законсервувати те, що ще можна врятувати — не аварійні елементи будівлі, які мають історичну цінність. Територію планують поступово впорядкувати та створити на її основі культурний простір імені Григорія Світлицького.

Це означає, що замість традиційного музею кияни можуть отримати відкритий простір для культурних подій, який зберігатиме пам’ять про першого народного художника України. Результати роботи заповідник планує підсумувати у 2026 році.

Проблема історичних музеїв Києва

Музей Світлицького — не єдиний меморіальний будинок у столиці, який опинився у занедбаному стані. Багато подібних об’єктів потребують уваги та фінансування, але бюджетних коштів не вистачає навіть на базове утримання.

ДІАЗ «Стародавній Київ» охоплює близько 400 об’єктів на території 175 гектарів. Заповідник працює над збереженням історичної спадщини столиці, але обмежені ресурси змушують шукати нові форми роботи з пам’ятками — такі як створення культурних просторів замість повної реставрації.

Чому це важливо знати

Історія музею Світлицького показує, як легко втратити культурну спадщину без системної підтримки. Будинок, де жив і працював перший народний художник України, перетворився на руїну за 33 роки після закриття на «реконструкцію».

План ДІАЗ створити культурний простір — це компромісний варіант між повним знищенням та витратною реставрацією. Кияни матимуть можливість відвідати місце, де творив майстер, який 16 років реставрував Ісакіївський собор та отримав перше звання народного художника в Україні. Впорядкована територія на Дегтярній може стати новою точкою на культурній карті Воздвиженки.