Скільки грошей і на що саме виділяє Київ?

Загальна сума фінансування перевищує 9 млрд грн — кошти спрямовуються одночасно на кілька напрямів. Ключовим є виділення 1 млрд 250 млн грн Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України. Ці кошти призначені для закупівлі теплотехнічного обладнання, необхідного для розбудови резервної системи теплопостачання Києва. Резервна система покликана убезпечити місто від критичних збоїв у разі пошкодження основної теплової інфраструктури внаслідок ракетних та дронових атак, які впродовж двох останніх опалювальних сезонів завдали значних збитків київській енергетиці.

Решта коштів передбачається на заходи, визначені у плані енергостійкості столиці. Цей документ охоплює широкий спектр робіт — від відновлення та модернізації теплових мереж до встановлення автономних джерел живлення для критично важливих об’єктів міської інфраструктури. Таким чином, місто прагне мінімізувати залежність від централізованих систем, які є вразливими під час воєнних дій.

Що депутати просять у Кабміну та Верховної Ради?

Окрім голосування щодо виділення коштів, депутати Київради мають також ухвалити звернення до Кабінету Міністрів та Верховної Ради України. Метою звернення є забезпечення фінансової та ресурсної підтримки столиці на загальнодержавному рівні. Київ неодноразово наголошував на тому, що обсяг руйнувань, завданих енергетичній інфраструктурі міста, є таким, що без залучення державного фінансування повноцінна підготовка до зими за рахунок лише міського бюджету неможлива.

Як ми раніше писали, план стійкості Києва на 61,6 млрд грн ще навесні подавали на затвердження до Ради — нинішнє рішення є частиною цього масштабного плану.

Як Київ готується до наступного опалювального сезону загалом?

Підготовка до зими 2025–2026 років розпочалася значно раніше, ніж у попередні роки. Місто зробило ставку на децентралізацію теплопостачання: встановлення модульних котелень і резервних теплових пунктів дозволяє локалізувати аварії і не допустити повного відключення цілих районів. Паралельно тривають роботи з відновлення пошкоджених магістральних трубопроводів і теплових станцій.

Крім теплопостачання, план енергостійкості передбачає заходи у сфері електрозабезпечення — зокрема, закупівлю генераторів і акумуляторних систем для лікарень, шкіл та укриттів. Міжнародні донори також долучились до підтримки: як ми повідомляли, на Донорській платформі у Києві для відновлення енергетики залучили 600 млн євро.

Виділення 9 млрд грн є одним із найбільших одноразових рішень у сфері міської інфраструктури за останні роки і свідчить про масштаб потреб, що виникли внаслідок воєнних руйнувань.

Чому це важливо знати

Рішення Київради безпосередньо впливає на те, чи буде у киян тепло наступної зими. Виділення понад 9 млрд грн на резервні системи теплопостачання та заходи енергостійкості — це відповідь міста на реальну загрозу нових ударів по інфраструктурі. Від своєчасної закупівлі обладнання та модернізації мереж залежить комфорт і безпека сотень тисяч мешканців столиці в найхолодніший період року.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, план стійкості Києва на 61,6 млрд грн подали на затвердження — документ передбачає резервне живлення для критичної інфраструктури. Також ми повідомляли, що на Донорській платформі у Києві для відновлення енергетики залучили 600 млн євро.