Що передбачає план стійкості Києва

План стійкості столиці — це комплекс заходів для підготовки енергосистеми та комунального господарства до наступного опалювального сезону. Документ розроблений Урядом спільно з Київською міською військовою адміністрацією та органами місцевого самоврядування.

Ключовим пріоритетом визначено розвиток розподіленого теплопостачання. Саме ця частина потребує доопрацювання — розробникам доручили завершити її до початку квітня 2026 року. Розподілене теплопостачання означає відхід від залежності лише від великих ТЕЦ на користь менших локальних джерел тепла, що знижує вразливість системи до ракетних ударів.

Загальний бюджет плану становить 61,6 млрд грн. З них власні кошти міста — 10,6 млрд грн. Потреба у додатковому фінансуванні — 51 млрд грн. Уряд заявив, що забезпечуватиме необхідне сприяння столиці у підготовці та реалізації плану після його затвердження.

Чому Київ потребує план стійкості

Необхідність плану продиктована досвідом зими 2025–2026. У січні 2026 року масовані російські атаки завдали критичних пошкоджень енергосистемі столиці — понад 500 тисяч споживачів залишилися без електропостачання, а дев’ять районів — без опалення.

Після удару 27 грудня по ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Київській ГЕС столиця тижнями жила в режимі екстрених відключень без чітких графіків. Централізоване теплопостачання залишається критично вразливим — одна вдала атака здатна залишити без тепла тисячі будинків одночасно.

Саме тому план робить ставку на диверсифікацію: замість залежності від кількох великих станцій — розподілена генерація та автономні джерела тепла, які складніше вивести з ладу одним ударом.

Як держава забезпечить резервне живлення для багатоповерхівок

Паралельно з планом стійкості Уряд на виїзному засіданні ухвалив постанову про експериментальний проєкт для житлових будинків столиці. Держава профінансує закупівлю та встановлення акумуляторів, інверторів і генераторів для забезпечення роботи ліфтів, інженерних систем та освітлення місць загального користування у багатоповерхівках Києва.

Обладнання закуплять коштом держави. На стороні мешканців залишиться лише експлуатація — закупівля палива, технічне обслуговування та ремонт. Участь у проєкті є добровільною: рішення ухвалюють співвласники багатоквартирних будинків.

Постанова також спрощує дозвільні процедури з будівництва та землевідведення, необхідні для встановлення обладнання. КМДА має 30 днів, щоб сформувати перелік будинків, які відповідають критеріям програми, та визначити потребу у фінансуванні. Після цього Уряд прийме окреме рішення про виділення коштів.

Хто координує підготовку до опалювального сезону

За координацію плану стійкості відповідає Координаційний центр при Уряді. Затвердити план має Рада національної безпеки і оборони — Київ є останнім регіоном у цій черзі. Реалізацію на місцевому рівні забезпечуватимуть КМДА та комунальні підприємства міста.

За пілотний проєкт резервного живлення багатоповерхівок відповідає безпосередньо Уряд у партнерстві з КМДА. Формування переліку будинків та визначення обсягів фінансування — зона відповідальності столичної влади. Прем’єр-міністерка заявила, що Уряд вивчає можливості розширення програми на інші міста.

Які кроки виконають найближчим часом

Розробники плану стійкості мають до початку квітня доопрацювати розділ про розподілене теплопостачання. Після цього документ подадуть на затвердження РНБО. Паралельно КМДА розпочне формування переліку багатоповерхівок для участі в пілотному проєкті — на це відведено 30 днів з моменту ухвалення постанови.

Це не перша урядова ініціатива із забезпечення киян резервним живленням. У січні 2026 року стартувала програма «СвітлоДім» для ОСББ — управителі будинків могли отримати від 100 до 300 тисяч гривень на закупівлю генераторів та акумуляторів. Нова програма відрізняється масштабом: держава бере на себе повну вартість обладнання, а не лише надає грант.

Що це означає для мешканців багатоповерхівок

Для мешканців багатоповерхівок пілотний проєкт означає практичну зміну побутових умов під час блекаутів. Резервне живлення ліфтів критично важливе для людей з обмеженою мобільністю та мешканців верхніх поверхів. Освітлення сходових кліток і робота інженерних систем — це питання елементарної безпеки.

Водночас план стійкості на 61,6 млрд грн — це стратегічне рішення, яке визначить, наскільки підготовленим Київ зустріне наступний опалювальний сезон. Дефіцит фінансування у 51 млрд грн залишає відкритим питання: де саме візьмуть ці кошти — з державного бюджету, міжнародної допомоги чи кредитних ресурсів.

Для ОСББ та співвласників будинків важливо розуміти: участь у програмі добровільна, а рішення ухвалюється загальними зборами. Якщо будинок потрапить у перелік КМДА, мешканцям варто бути готовими до обговорення — адже на них ляже відповідальність за подальшу експлуатацію обладнання.

Раніше ми писали

У січні 2026 року ми детально розповідали про масштаб пошкоджень енергосистеми Києва після серії масованих атак. Також ми повідомляли про запуск програми «СвітлоДім», у межах якої ОСББ могли отримати до 300 тис грн на генератори та акумулятори. А про наслідки удару 27 грудня по ключових ТЕЦ столиці та хід відновлення ми повідомляли у грудні.