Перейти до основного вмісту

Рівно 404 роки від поховання Сагайдачного: де шукати могилу гетьмана

Рівно 404 роки тому, 28 квітня 1622 року, Київ провів найвеличнішу поховальну процесію XVII століття — тіло гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного було поховане у Богоявленській соборній церкві на Подолі. Нині його могила перебуває під асфальтом на території Національного університету «Києво-Могилянська академія», нагадує ДІАЗ «Стародавній Київ».
28 Квітня 2026 о 11:40|Культура|⏱ 2 хв читання|Поділитися:
Ілюстрація до роковин поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного 28 квітня 1622 року у Богоявленській церкві на Подолі в Києві
Фото: ДІАЗ «Стародавній Київ» | 1920×1080

Гетьман, меценат і небесний покровитель

Петро Конашевич-Сагайдачний — одна з ключових постатей в українській історії. Він став фундатором Київського братства та меценатом Богоявленського монастиря, заклавши основи інтелектуального та духовного відродження Києва. Як переможець Хотинської битви він увійшов в історію військового лицарства.

Православна Церква України канонізувала Сагайдачного — відтоді він є небесним покровителем українського війська. В умовах повномасштабної збройної агресії проти України його постать набуває особливого значення: покровитель українських воїнів похований у серці Києва, але його могила досі не знайдена.

Де могила і чому її не шукають

Місце поховання гетьмана — підмурки колишньої Богоявленської соборної церкві, що зараз перебувають під асфальтом на території НаУКМА. Автентичні залишки собору існують, проте їхнє дослідження фактично заморожене. Більше того, інформаційні вказівники, що позначали розташування підмурків на університетській території, були демонтовані — що, на думку дослідників, суперечить державним інтересам у сфері охорони культурної спадщини.

Питання пошуку могили Сагайдачного — не лише археологічна задача. В часи, коли постать гетьмана ідеологічно цементує спротив загарбнику, заморожування досліджень є недопустимим.

Що має статися

Дослідники закликають НаУКМА та профільні державні інституції об’єднати зусилля навколо пошуку могили. Цілеспрямовані археологічні роботи, відкритість процесу та належна музеєфікація результатів — мінімальна програма, яку може здійснити держава. Канонізація Сагайдачного ПЦУ надає місцю поховання статус загальнонаціональної святині, де кожен захисник України міг би віддати честь своєму покровителю.

Поділ загалом перебуває у критичному стані щодо збереження спадщини: кожна четверта будівля занедбана або зруйнована, а знесення пам’яток тривають навіть під час воєнного стану.

Чому це важливо знати

28 квітня — не просто календарна дата. Це день, коли Київ 1622 року попрощався зі своїм захисником. Пам’ять про Сагайдачного не може залишатися під асфальтом — особливо зараз, коли українці знову захищають свою землю. Якщо ви хочете підтримати ініціативи з пошуку могили — стежте за публікаціями ДІАЗ «Стародавній Київ».

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, на Подолі під час війни продовжують знищувати об’єкти культурної спадщини — попри мораторій на знесення та активні судові процеси.

Автор
Рівно 404 роки від поховання Сагайдачного: де шукати могилу гетьмана
Олександр Остапець
Журналіст kyiv.news

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.

Усі статті автора →