Чому будинок Сироткіна на Прорізній мав скандальну репутацію
Будинок на розі Володимирської та Прорізної в Києві — один із найпомітніших зразків неоренесансу в місті. Зведений у 1902–1903 роках, він із самого початку мав скандальну репутацію: архітектор не мав офіційного свідоцтва, а інженер, який підписував документи, на будівництві не з’являвся. Про це розповідає сторінка «Реновація UA».

Хто збудував будинок і чому це стало скандалом
Будинок звели за проєктом архітектора Карла Шимана. Саме він вважається автором цієї виразної споруди з елементами еклектики та неоренесансу. Однак під час перевірки, яку інспекція проводила через тріщини в новобудові, з’ясувалося: Шиман не мав офіційного свідоцтва техніка-будівника.
Формально за будівництво відповідав інженер Гілевич — саме він підписував документи. Але за свідченнями, на будмайданчику його ніхто не бачив. Цю історію зафіксовано в дослідженнях про забудову Києва того часу. Попри скандал, Шиман згодом відкрив власне архітектурне бюро і навіть використовував будинок як приклад своїх робіт.
Як фінансові труднощі мало не поховали проєкт
Спочатку будівництво прибуткового будинку розпочав Микола Григорович-Барський. Задум передбачав магазини на першому поверсі та просторі квартири вище. Але реалізацію супроводжували фінансові труднощі: довелося брати позики, а ринкова ситуація різко погіршилася — ціни на матеріали зросли, а на нерухомість — впали.
У результаті недобудований будинок виставили на аукціон. Його придбав купець Олександр Сироткін, на честь якого будівля отримала сучасну назву. Саме він у 1902–1903 роках завершив роботи: провів електрику, встановив ліфт і оформив інтер’єри.
Яке життя вирувало в будинку Сироткіна
Будівля швидко стала активним міським осередком. На першому поверсі працювали магазини та аптека. У 1906 році тут відкрилася кондитерська «Маркіза». У 1940-х з’явився «Коктейль-хол», згодом — ресторан «Лейпциг».
Що відбулося з будинком у XX–XXI столітті
У другій половині ХХ століття будівля почала занепадати. Після пожежі у 1992 році провели реконструкцію фасадів, а наприкінці 1990-х відновили вежу. У 2000-х будинок планували перетворити на готель, але проєкт так і не реалізували — реконструкцію заморозили.
Сьогодні будинок Сироткіна залишається діючою пам’яткою архітектури в центрі міста. Питання збереження знакових будівель Києва не втрачає актуальності: місто досі не має чіткої стратегії щодо архітектурної спадщини. Показово, що навіть Жовтневий палац, збудований у 1838–1842 роках, став предметом судових суперечок щодо власності.
Чому це важливо знати
Будинок Сироткіна — це не лише красива фотолокація, а живий приклад того, як будувався Київ на зламі XIX–XX століть: з ділками, боргами, фіктивними підписами і підприємцями, які рятували чужі провальні проєкти. Знання такої історії допомагає краще розуміти місто — і цінувати те, що вціліло після пожеж, занепаду і замороженої реконструкції.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, архітектурні проєкти XXI століття в Києві стали показником того, в якому напрямку рухається місто: одні споруди стали символами прогресу, інші — прикладами безсистемної забудови.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →









