Союзники НАТО зустрілись у Софії Київській
3 червня на території Національного заповідника «Софія Київська» міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та Генеральний секретар НАТО Марк Рютте провели зустріч із представниками всіх 32 країн-членів Альянсу. Подія відбулася одразу після засідання Ради Україна-НАТО під головуванням Президента Володимира Зеленського, а гостей вітав Дитячий хор «Щедрик», як повідомляє Заповідник «Софія Київська».
Що відбулося під склепінням давньої пам’ятки?
Зустріч союзників розпочалася урочисто: під склепінням Софійського собору прозвучав твір українського композитора Романа Суржі «Алилуя» у виконанні Дитячого хору «Щедрик». Вибір репертуару — символічний: хор уже понад десятиліття є музичним обличчям заповідника і регулярно виступає перед іноземними делегаціями, представляючи живу українську культуру.
Після музичної частини високі гості здійснили екскурсію Софійським собором. Пам’ятка XI століття входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і є одним із найдавніших збережених архітектурних ансамблів Східної Європи. Саме тут збереглися унікальні мозаїки та фрески доби Київської Русі, що пережили багатовікові війни, пожежі та радянську добу.
Чому для зустрічі обрали саме Софійську площу?
Вибір «Софії Київської» як майданчика для дипломатичної події — не випадковість. Собор, закладений Ярославом Мудрим у першій половині XI століття, символізує державотворчі традиції України та безперервність її культурної ідентичності. Упродовж останніх років заповідник неодноразово ставав місцем офіційних прийомів іноземних лідерів і делегацій: простір між давніми мурами та дзвіницями створює унікальний контекст, що поєднує дипломатію з тисячолітньою історією.
Варто нагадати, що від початку повномасштабного вторгнення Росії заповідник «Софія Київська» опинився під посиленою охороною ЮНЕСКО — організація включила об’єкт до переліку пам’яток, яким загрожує збройний конфлікт. Це надає дипломатичним зустрічам на цьому майданчику особливого змісту: союзники бачать на власні очі культурну спадщину, яку Україна захищає разом із своєю незалежністю.
Що таке Рада Україна-НАТО і навіщо вона скликалася?
Засідання Ради Україна-НАТО, що передувало зустрічі в Софії, — це формат, запроваджений після Вільнюського саміту 2023 року. Рада дозволяє Україні брати участь у консультаціях з Альянсом на рівних засадах, без права голосу в рішеннях, але з можливістю безпосередньо представляти свої потреби та пріоритети. Головування Зеленського і Рютте на засіданні 3 червня свідчить про високий рівень порядку денного — питань безпеки, постачання озброєнь та євроатлантичної інтеграції України.
Проведення підсумкової зустрічі з міністрами та послами 32 держав саме на території заповідника підкреслює: Київ свідомо використовує культурні символи як інструмент публічної дипломатії, демонструючи союзникам, що захист України — це також захист загальноєвропейської спадщини.
Чому це важливо знати
Зустріч союзників НАТО в «Софії Київській» — це не лише дипломатична подія, а й потужний символічний сигнал: Україна захищає свою культурну спадщину і продовжує функціонувати як повноцінна культурна держава навіть під час війни. Для киян це нагадування про те, що давні мури Софійського собору залишаються живим центром міста — місцем, де вирішуються долі країни.
Раніше ми писали
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →
