Пуща-Водиця під загрозою: активісти вимагають зупинити забудову 10 га лісу
ГО «Київська Пуща» вимагає від Київської міської прокуратури захистити 10 гектарів рекреаційного лісу в Пущі-Водиці від незаконної забудови. Активісти посилаються на прецедент Європейського суду з прав людини — справу «Депаль проти Франції», — яка, на їхню думку, доводить: строки позовної давності не є перешкодою для повернення лісу громаді. Про позицію організації повідомляє ГО «Київська Пуща».

Що відбувається у Пущі-Водиці
За даними ГО «Київська Пуща», 10 гектарів лісових ділянок у Пущі-Водиці були виведені з лісового фонду ще у 2007 році. Схема, яку описують активісти: для «легальної» приватизації землі використали назву «садове товариство» — юридичну фікцію, що суперечить і Генеральному плану міста, і детальному плану території.
Нині на цих землях, за словами організації, ведеться будівництво палаців і таунхаусів. Пуща-Водиця є охоронною зоною, а будь-яке капітальне будівництво тут без погодження Міністерства культури — поза законом.
Чому активісти посилаються на ЄСПЛ
ГО «Київська Пуща» апелює до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Депаль проти Франції». У тій справі власник будинку, зведеного на державній землі, вимагав захисту права власності навіть після десятиліть фактичного користування. ЄСПЛ, за словами активістів, постановив: захист природних зон є питанням найвищого суспільного інтересу і може переважати приватне право на незаконну забудову.
Два ключових висновки, на які спирається організація:
- по-перше, тривале незаконне володіння не легалізує порушення — навіть якщо держава роками «не помічала» ситуацію.
- по-друге, якщо забудовник знав про статус землі за Генпланом (а у випадку з лісом — знав), він не є добросовісним набувачем, а отже знесення може відбутися без виплати компенсації.
Що вимагають активісти від прокуратури
ГО «Київська Пуща» вимагає від Київської міської прокуратури не посилатися на «пропуск строків давності» та подати позов про захист лісу. Аргументація організації: незаконна забудова рекреаційних земель відбувається прямо зараз — це триваюче порушення, на яке поширюється негаторний позов, не обмежений строками давності.
«Поки стоїть паркан і працює техніка — термін позовної давності не може обмежувати право прокурора на захист закону», — наголошують активісти.
Чому це важливо знати
Пуща-Водиця — один із небагатьох великих лісових масивів у межах Київської агломерації, доступних для відпочинку містян. Якщо 10 гектарів рекреаційного лісу буде забудовано, місто втратить не просто дерева — а частину природного легеня столиці. Справа важлива і як прецедент: якщо подібні схеми спрацьовують через багато років після оформлення «паперів», це відкриває шлях для нових дерибанів. Позиція активістів — апелювати до міжнародних стандартів там, де, за їхніми словами, «закон відверто розтоптали».
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, 90 людям роздали 10 га заповідного лісу в Пущі-Водиці. Також ми повідомляли про майже 20-річну боротьбу за збереження цих гектарів заповідного лісу.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →









