Як з’явилася ідея оцифрувати картографічну спадщину

Ініціатива проєкту з оцифрування цінних архівних документів, а згодом — і видання атласу, належить директорці Державного архіву Київської області Софії Каменєвій. Робота розпочалася у березні 2022 року — у період, коли частина Київщини перебувала під окупацією, а питання збереження архівної спадщини набуло особливої терміновості. Знищення або пошкодження фондів під час бойових дій стало реальною загрозою, тож команда архіву зосередилася на створенні цифрових копій найцінніших документів.

Автором наукового видання став Ростислав Сосса — український картограф, доктор географічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та президент Української картографічної асоціації. Дослідник є провідним науковим співробітником Інституту історії України НАН України, а його наукова діяльність присвячена історії картографування території України. Робота над атласом об’єднала зусилля архівістів і науковців: Каменєва організувала оцифрування та добір документів, Сосса — наукову систематизацію.

Що містить атлас зі 136 картографічних пам’яток

Видання об’єднує унікальні карти губерній і повітів, плани міст, містечок та військових поселень, а також матеріали щодо земельних і лісових угідь, водних мереж Київщини кінця XVIII — початку XX століття. Зокрема, до нього включено карти Київського намісництва, Київської губернії, повітів, плани шляхів і розмежувань, створені губернськими та повітовими землемірами.

Атлас дозволяє простежити динаміку розвитку регіону впродовж кількох століть — формування мережі поселень, шляхів сполучення та історичної топоніміки. Подача описів 136 карт і планів двома мовами робить видання доступним і для міжнародної наукової аудиторії. Паралельні тексти українською та англійською відкривають матеріал для іноземних істориків, географів і дослідників Східної Європи, які вивчають територіальні зміни регіону в російсько-імперський період. Окремо в атласі зібрано плани військових поселень, які існували на території Київщини у XIX столітті — це цінне джерело для вивчення імперської військової інфраструктури та її впливу на місцеву топоніміку.

Куди передадуть примірники видання

Атлас найближчим часом передадуть до Київської обласної бібліотеки для дітей, а також до 69 бібліотек Київщини. Це забезпечить широкий доступ до видання для краєзнавців, географів, землевпорядників та всіх, хто цікавиться історією краю. Крім того, атлас використовуватимуть в освітньому процесі — для вивчення картографічної спадщини рідного регіону. Через передачу примірників у бібліотечну мережу видання стане доступним не лише для фахівців, а й для школярів, студентів та мешканців невеликих громад, які часто не мають прямого контакту з державним архівом у Києві.

Онлайн-презентацію видання також провели в Інституті історії України НАН України. Раніше атлас уже представляли в Уманському національному університеті, де його презентував сам автор Ростислав Сосса. До книги, зокрема, увійшли шість карт Уманського повіту Київської губернії та план міста Умань 1838 року, а також плани окремих сіл регіону.

Чому це важливо знати

Атлас — це не просто академічне видання, а спроба зберегти історичну пам’ять регіону в умовах війни. Картографічні матеріали кінця XVIII — початку XX століття зафіксували те, як виглядала Київщина впродовж двох століть: межі володінь, назви сіл, русла річок, шляхи між містами. Оцифрування архівних мап під час повномасштабного вторгнення — це водночас науковий проєкт і страховий фонд на випадок втрати оригіналів. Для мешканців регіону атлас — можливість дізнатися, як називалися їхні села та як проходили межі повітів у ХІХ столітті; для місцевих громад — корисний інструмент для дослідження локальної історії.

Раніше ми писали

Як ми повідомляли раніше, українські культурні інституції дедалі активніше створюють цифрові копії цінних колекцій: зокрема Національний музей Тараса Шевченка оцифрував рідкісну фаянсову колекцію тарілок. А Музей Гетьманства нещодавно отримав 5-й том архівних документів козацької доби — ще один крок до систематизації історичної спадщини. Тим часом Софія Київська запустила кампанію захисту 1707 пам’яток, що перебувають під її охороною.