Медведєв прогнозує ядерне розширення через «провокації Заходу» — світ на межі нової гонки озброєнь

Колишній президент Росії та заступник голови Ради безпеки Медведєв попередив, що у найближчі роки нові країни здобудуть ядерну зброю. Винуватцем цього сценарію він назвав Захід, який, за його словами, «штовхає світ на межу Третьої світової війни» через ведення проксі-війни в Україні, пише Daily Mail.
У своїй заяві Медведєв нагадав про договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (New START), який він підписав із Бараком Обамою в Празі у 2010 році. Угода завершується в лютому 2026 року. Але нині, за його словами, ядерне роззброєння «у найближчі десятиліття неможливе».
«Світ створюватиме нові, ще більш руйнівні види зброї, і нові країни здобуватимуть ядерні арсенали», — заявив Медведєв у Telegram.
Європейські ядерні заяви і «дрібна стратегічна могутність»
Медведєв жорстко розкритикував нещодавні висловлювання лідерів Франції та Великобританії щодо власних ядерних арсеналів. За його словами, це — «брязкання зброєю» на тлі «мізерних стратегічних можливостей». Він попередив, що ситуація стала надто небезпечною, навіть у разі повного припинення війни в Україні:
«Навіть із повним припиненням війни в Україні ядерне роззброєння неможливе», — написав він.
Ядерна статистика: хто і скільки має
Згідно з даними Федерації американських науковців (FAS), США та Росія залишаються беззаперечними лідерами — на їхню частку припадає приблизно 88% усіх ядерних боєзарядів у світі. Інші ядерні держави включають:
- Китай
- Францію
- Великобританію
- Індію
- Пакистан
- Ізраїль
- Північну Корею
За останніми оцінками FAS, з 1986 року спостерігається суттєве збільшення ядерних арсеналів в Індії, Пакистані, Ізраїлі, Китаї та КНДР:
| Країна | Кількість боєзарядів у 1986 | У 2024 році |
|---|---|---|
| Китай | 224 | 500 |
| Пакистан | 0 | 170 |
| Індія | 0 | 172 |
| Ізраїль | 44 | 90 |
| Північна Корея | 0 | 50 |
Крім того, 2 100 боєголовок у США, Росії, Великобританії та Франції перебувають у стані “високої готовності” — тобто можуть бути використані упродовж лічених хвилин.
Тиша довкола ядерної прозорості
FAS також наголошує, що уряди дедалі менше розкривають дані про свої ядерні програми. США припинили практику повної прозорості у 2019 році — в перший термін президентства Дональда Трампа. Адміністрація Байдена обіцяла відновити публічні звіти у 2021 році, але протягом трьох років жодних оновлень не надавала.
Станом на 2024 рік США і Росія припинили обмін даними про кількість своїх стратегічних озброєнь, попри вимоги угоди New START. FAS зазначає, що:
«Незважаючи на все, США залишаються найбільш прозорою ядерною державою. Найзакритішою залишається Ізраїль».
Також втрата прозорості фіксується й у Великобританії: згідно з аналітиками, її арсенал оцінюється у 225 боєзарядів, але офіційних даних давно не публікувалося.
Що стоїть за риторикою Медведєва?
Коментарі Дмитра Медведєва, попри їхню емоційність, є дзеркалом настроїв російської владної верхівки. Його риторика, як зазначають західні дипломати, часто озвучує те, що Володимир Путін сам поки не каже публічно. Його фраза про «нові держави з ядерною зброєю» звучить не лише як загроза, а і як виправдання нового гонкового циклу озброєнь.
Окремої уваги заслуговує натяк на можливість ядерного розповсюдження за межами звичних акторів. Ймовірно, маються на увазі такі держави, як Іран, Саудівська Аравія, Японія або навіть Туреччина — які мають або технічний потенціал, або геополітичний мотив для розробки ядерної зброї у разі подальшого розпаду системи стримування.
Чому це важливо знати
Заяви Медведєва не можна розглядати у відриві від стратегічної ситуації. Після краху режиму ядерного контролю, відмови від New START та зростання напруженості в Україні, світ фактично вступає в нову фазу нестабільності. Попередження про розповсюдження ядерної зброї — це сигнал: архітектура безпеки, створена після Холодної війни, руйнується на очах. І в цій реальності Україна залишається одним із ключових фронтів — не лише географічно, а і символічно.

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →









