Яким мав бути проєкт обсерваторії

На оприлюдненому кресленні 1839 року зображено варіант обсерваторії з центральною вежею для астрономічних спостережень, симетричними бічними крилами та скляним павільйоном на верхньому ярусі. Будівля виконана у стилі класицизму з елементами палацової архітектури.

Центральна вежа увінчана балконом з балюстрадою та засклененою надбудовою для розміщення телескопів. Протяжні галереї з обох боків від вежі з аркадами та колонадами створювали враження великого палацового комплексу, а не суто наукової установи. Арочні вікна першого ярусу та прямокутні другого надавали фасаду ритмічності. Під кресленням збережено авторський масштаб у сажнях.

Чому архітектор і астроном не знайшли спільної мови

Створення обсерваторії передбачалося ще початковим планом будівництва університету. Спочатку Беретті хотів вбудувати вежу для спостережень у головний корпус на Володимирській, але астроном і математик Василь Федоров, призначений на посаду університетського викладача, пояснив, що так робити не можна.

Усі астрономічні прилади мали стояти на окремих фундаментах, стіни будівлі потрібно було орієнтувати строго по сторонах світу, а дах мав мати особливу конструкцію. Тож для обсерваторії треба було будувати окреме приміщення.

Беретті швидко підготував окремий проєкт у 1839 році, але Федоров, вже призначений директором майбутньої обсерваторії, піддав креслення критиці. Поки архітектор вносив виправлення, Федоров обрав для будівництва незаселений пагорб поблизу нинішньої Львівської площі. Цей пагорб з 1730-х років оточували земляні насипи — частина так званих валів фельдмаршала Мініха, споруджених для захисту Києва від можливого турецького нападу.

Хто завершив будівництво і що вийшло

Вікентій Беретті помер 6 серпня 1842 року у віці 61 року, так і не побачивши жодної зі своїх київських будівель завершеною. Будівництво обсерваторії, розпочате у 1841 році, завершив його син Олександр Беретті у 1845 році. Олександр значно спростив початковий проєкт батька, і будівля на вулиці Обсерваторній, 3 набула скромнішого вигляду, ніж на кресленні 1839 року.

Офіційно Київську астрономічну обсерваторію при університеті засновано у лютому 1845 року. Вона стала одним із найстаріших астрономічних закладів України. У перші десятиліття обсерваторія мала чимало конструктивних вад, і повноцінні наукові спостереження вдалося налагодити лише після перебудови у 1860–1870-ті роки. Обсерваторія діє і сьогодні як підрозділ Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Цікаво, що під час будівництва на пагорбі знайшли артефакти, які спонукали деяких краєзнавців висунути гіпотезу: можливо, саме тут знаходиться літописна Олегова могила, де спочиває Віщий Олег. Традиційно вважалося, що його поховано на Щекавиці, і вчені й досі не дійшли згоди з цього питання.

Що ще збудував Беретті у Києві

Вікентій Беретті (1781–1842) — архітектор італійського походження, який народився у Римі та закінчив Петербурзьку академію мистецтв із золотою медаллю. У Києві він прожив лише 5 років, але визначив архітектурне обличчя міста на століття. У 1835 році Беретті переміг у конкурсі на проєкт Університету Святого Володимира, випередивши провідних архітекторів імперії: Костянтина Тона, Олександра Брюллова та Авраама Мельникова. Спочатку кошторис будівництва становив 8 мільйонів рублів, але після втручання імператора Миколи I суму вдалося зменшити до 3,5 мільйона.

Серед його проєктів: головний корпус університету (нині Червоний корпус КНУ, 1837–1843), Інститут шляхетних дівчат (нині Жовтневий палац, 1839–1843), Ботанічний сад та генеральний план забудови Києва 1837 року. Беретті спланував Володимирську вулицю та Бібіковський бульвар (нині бульвар Тараса Шевченка). На його честь названо вулицю у житловому масиві Вигурівщина-Троєщина.

Чому це важливо знати

Креслення 1839 року показує, наскільки масштабнішим був початковий задум обсерваторії: замість скромної наукової установи Беретті проєктував будівлю, гідну європейського палацу. Такі архівні знахідки допомагають зрозуміти, який Київ міг бути і як нереалізовані архітектурні проєкти формують альтернативну історію міста.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у Києві та Київській області Росія зруйнувала 173 пам’ятки культурної спадщини. Також на Контрактовій площі на Подолі працювала експозиція «Втрачений Київ», присвячена зниклим і нереалізованим будівлям столиці.