Три години «конструктивних» розмов

Зустріч відбулася 6 серпня в Москві та тривала близько трьох годин. За словами радника Путіна Юрія Ушакова, переговори були «корисними й конструктивними». Метою було досягти прориву в мирному процесі перед оголошенням нової хвилі санкцій. Як повідомляє Bloomberg, Кремль навіть розглядає можливість тимчасового «повітряного перемир’я» з Україною.

Однак у Вашингтоні заявили, що зустріч «недостатня» для скасування санкційного пакета.

«Росіяни зацікавлені в продовженні діалогу зі Сполученими Штатами»,

— зазначив один із чиновників Білого дому. Водночас він підтвердив, що вторинні санкції все одно набудуть чинності в п’ятницю, 8 серпня.

Трамп прискорює тиск

Три тижні тому президент США Дональд Трамп дав Москві 50 днів на просування мирного плану, пригрозивши санкціями. Минулого тижня цей строк було скорочено до 8 серпня, що свідчить про зростаючу жорсткість позиції США.

Трамп також пригрозив 100-відсотковими митами для всіх країн, що закуповують російську нафту.

За останній місяць:

— США дозволили Європі купувати американську зброю для України;

— були подвоєні мита на індійський імпорт через закупівлю російської нафти;

— два американські «ядерні» підводні човни були перекинуті ближче до Росії після погроз Дмитра Медведєва (залишається незрозумілим, чи йдеться про човни з ядерною зброєю, чи про атомні підводні човни).

5 серпня Володимир Зеленський написав у X (колишній Twitter):

«Надзвичайно важливо, щоб Москва почала відчувати тиск світу, тиск з боку Сполучених Штатів, загрозу жорсткіших санкцій за продовження війни».

Це сталося після його телефонної розмови з Трампом.

Але Кремль не поступається

Водночас аналітики зазначають, що Росія не схильна до поступок, коли вважає, що має перевагу на фронті. Після відновлення прямих переговорів між РФ та Україною у травні Москва провела найбільші повітряні атаки за весь час війни — лише в Києві загинуло щонайменше 72 особи.

6 серпня Зеленський також звинуватив Росію в обстрілі газонасосної станції на півдні України — це вдарило по енергетичній інфраструктурі. Росія ж наполягає, що вражає лише об’єкти, які забезпечують українську армію.

«Він просто хоче ще один день, щоб отримати ще один дюйм, і цей підхід працював для нього якийсь час, але він не працюватиме нескінченно без якогось стратегічного зрушення»,

— заявила Евелін Фаркас, колишня заступниця помічника міністра оборони США з питань Росії та Євразії в адміністрації Обами.

Позиції сторін: без змін

Перемовини фактично заблоковані. Росія вимагає:

— визнання контролю над чотирма частково окупованими українськими регіонами;

— гарантій, що Україна не вступить до НАТО.

Україна, своєю чергою, не визнає жодних територіальних змін і наполягає на суверенному праві приєднуватися до міжнародних альянсів.

Чому це важливо знати

Наближення санкцій США щодо РФ є індикатором зміни риторики Білого дому стосовно війни в Україні. Після періоду коливань адміністрація Трампа, ймовірно, розпочинає новий етап тиску на Кремль — через економічні важелі та геостратегічні сигнали, як-от перекидання підводних атомних човнів ближче до Росії.

Для України це важливо з кількох причин:

По-перше, санкції можуть серйозно обмежити здатність Росії фінансувати війну, особливо за умов, коли нафта залишається ключовим джерелом доходів Кремля.

По-друге, навіть символічна підтримка з боку Трампа може сприяти міжнародній легітимації українських позицій на перемовинах.

По-третє, будь-який прогрес у санкційній політиці США може зміцнити позиції Києва на дипломатичному фронті — наприклад, під час переговорів із країнами Глобального Півдня.

Водночас не варто переоцінювати короткостроковий ефект: Росія вміло затягує час, а Путін, як і раніше, грає на виснаження. Україні необхідно посилювати як оборону, так і дипломатичні ініціативи — зокрема через союз з ЄС, Британією, Японією та демократичними державами Азії.