Трамп висунув Ірану умови для укладання нової ядерної угоди
Президент США Дональд Трамп заявив на саміті Ради співробітництва країн Перської затоки (GCC) в Ер-Ріяді, що готовий укласти нову ядерну угоду з Іраном, якщо той припинить підтримку терористів і проксі-війни. Про це повідомляє The Hill.

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
«Я хочу укласти угоду з Іраном. Я хочу зробити щось, якщо це можливо. Але для цього вони повинні припинити спонсорування терору, зупинити криваві проксі-війни та назавжди під перевіркою припинити спроби здобути ядерну зброю», — наголосив Трамп під час зустрічі з лідерами країн Перської затоки, яку приймав наслідний принц Мухаммед бін Салман.
Президент США додав: «Вони не можуть мати ядерної зброї».
Від «оливкової гілки» до «максимального тиску»
Напередодні, у вівторок, виступаючи на американсько-саудівському інвестиційному форумі в Ер-Ріяді, Трамп запропонував Ірану «оливкову гілку» — символічний жест готовності до переговорів, який, однак, супроводжувався суворим попередженням.
«Я хочу укласти угоду з Іраном. Якщо я зможу укласти угоду з Іраном, я буду дуже щасливий, — заявив Трамп у вівторок. — Ми зробимо ваш регіон і світ безпечнішим. Але якщо іранське керівництво відкине цю оливкову гілку і продовжить атакувати сусідів, у нас не буде вибору, окрім як застосувати масивний, максимальний тиск».
Історія ядерних відносин з Іраном
Під час свого першого президентського терміну Трамп вивів США з іранської ядерної угоди, укладеної за президентства Барака Обами. Та угода передбачала послаблення санкцій в обмін на обмеження ядерної програми Ірану.
Нещодавно Трамп дав зрозуміти, що міг би дозволити Ірану мати цивільну ядерну програму, але рішуче наполягає на тому, що Тегеран не може мати ядерної зброї.
Трамп також звинуватив адміністрацію Байдена в тому, що вона «надала сили Ірану», знявши деякі санкції. «Ці часи минули», — наголосив Трамп.
Чому це важливо
Заява Трампа відкриває можливості для нової дипломатичної угоди з Іраном, але також окреслює чіткі «червоні лінії», перетин яких може призвести до жорстких наслідків. Його підхід балансує між пропозицією переговорів і недвозначною погрозою «максимального тиску» в разі відмови від співпраці.
Це позиціонування відбувається на тлі спроб США переформатувати систему регіональної безпеки на Близькому Сході, де Іран залишається одним із ключових, хоча й конфліктних гравців.

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →







